Дніпровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

НАЦІЯ

 Марія Матіос

Інсценізація Сергія Кузика

 

«НАЦІЯ»

Одкровення на дві дії

Кров не має нації

Постановка Сергія Кузика

Художник – Микола Данько

Диригент  – Юрій Бєднік

Хореографія Олексія Коваленка

Хормейстер – Олена Завгородня

 

У виставі задіяний увесь творчий склад театру.

 

Відомості про авторів:

Марія Матіос – поет, прозаїк, публіцист. Із 2012 року – народний депутат України. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся» (2005 р.) Заслужений працівник культури України (2008 р.). Має титул почесного громадянина міста Чернівці. «Нація» –  перша книга автора, опублікована у 2001 році та видана львівським видавництвом «Піраміда» в 2006 році.

 

Сергій Кузик – український режисер. Закінчив режисерський факультет Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського (1991 рік), Керівник курсу — Народний артист України, професор Олександр Барсегян. Має акторську освіту, яку отримав у Дніпропетровському Державному театральному училищі, яке закінчив у 1983 році (курс засл. діяча мистецтв України Володимира Божка, актора і головного режисера 70-х і 90-х років Дніпровського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка). Сергієм Кузиком було зроблено більше 60 театральних постановок. У творчому доробку більше 20-ти концертних та шоу-програм, режисура різноманітних фестивалів.

 

В  основі вистави  п’ять новел від Марії Матіос про історичний період кінця 1940-х років. В переважній більшості герої творів  — це діячі підпільного українського національно-визвольного руху середини XX століття. До останнього боролися лише найзатятіші, з числа яких вижило небагато людей. Тому важливим є сповідальний аспект новел письменниці, якій вдалося передати його в щирих одкровеннях своїх мужніх героїнь, наприклад, у  розповіді під назвою «Дванадцять службів». Інша новела  «Юр’яна і Довгопол» про сильні почуття між сільською жінкою, загнаною до колгоспу та емгебістом. Це кохання чи ненависть так несамовито спалахує між ними? Наступна  історія «Вставайте, мамко!» про сім’ю Шандрів, які вирішили зіграти у хованки зі смертю! Щоб обдурити радянських комісарів та уникнути заслання до Сибіру, вони придумали розіграти похорон. Проте, фінал цього дійства несподіваний. У третій  картині не може не вражати сповнене небезпеки і повите таємницею життя Корнелії Данилюк. ЇЇ син Богдан із подивом і захватом дізнається, стільки сміливості, мужності й мудрості колись виявила його двадцятилітня мама — у 1950-му, зв’язкова армії УПА. Аби виконати завдання, Корнелія задумує ризикований план і мало не гине. У критичну мить їй на допомогу приходить не близький товариш на ім’я Коляй, а радянський офіцер, за походженням українець, який хоча й здогадався, ким є Корнелія, але врятував її, а згодом став її долею, батьком її сина.  Остання  розповідь «Прощай мене» про подружжя у криївці, які чекають народження свого первістка. Ось тільки час такий суворий, що смерть приходить раніше за життя…

 

Прем’єра – 29 вересня 2018 року

 

«Генетично творчість Марії Матіос є суто українською, та звертається вона до того, що найбільш людське — потреби свободи й почуття безпеки, права на щастя й вільний вибір. Герої «Нації» понад усе хочуть зберегти гідність. А гідність не має національності, як — за словами авторки — не має її кров. Письменниця не творить чорних і білих персонажів. У кожному героєві досить суперечностей, а в кожній історії — недоговореності. І це чергова феноменальна риса цієї літератури. Ніхто не є однозначно засуджений і ніхто не є абсолютно кришталевий. А над цим клубком людських пристрастей і конфліктів, немов ув античній трагедії висить безжальний фатум, який прирікає людей на довгу, несправедливу та апріорі програшну боротьбу. Тому подібно античній трагедії «Нація» викликає в нас співчуття і страх. Співчуття, бо нещастя сталося з невинною людиною. Страх, бо з кожним може статися те саме…»

 

Анна Коженьовська-Бігун, перекладачка «НАЦІЇ» польською мовою (Maria Matios, «NACJA», Rzeszow, 2006)

 

Дійові особи та виконавці:

 

«Дванадцять службів»

Фрозина — Оксана Петровська, заслужена артистка України
Їлачиха — Марія Проценко, заслужений працівник культури України
Бунячка — Жанна Дмитренко, заслужена артистка України
Павлюкова — Любов Тимошенко

Людмила Кусакіна

Гасюкова — Валентина Сушко, заслужена артистка України
Шиманська — Наталя Тафі, заслужена артистка України
Процева — Ольга Радочинська
«Юр’яна і Довгопол»
Юр’яна — Ірина Медяник, заслужена артистка України

Вероніка Голованьова

Уласій — Влад Олійник
Довгопол — Василь Крачковський, народний артист України
Дідушенко — Ігор Кирильчатенко
Дуся — Наталя Гаврикова
Грицько — Володимир Бережницький, заслужений артист  України
Колядники: Тетяна Лоза, Олександра Петровська, Олексій Хвостюк
«Вставайте, Мамко!»
Корнильо — Дмитро Прищепо
Василь — Володимир Носко
Катерина — Світлана Сушко
Дід Іван — Віктор Гунькін, народний артист України

Михайло Чернявський, народний артист України

Варварка — Людмила Кусакіна

Наталя Штернер

Прокопенко, офіцер МГБ —  

Василь Петрушко

Іванов,старший офіцер МГБ —  

Валерій Мойсеєнко, заслужений артист України

Емгебіст з гармошкою —  

Григорій Радзюк

«Просили тато-мама»
Мати Корнелія- Лідія Кушкова, народна артистка України

Неля Ніколаєва, заслужена артистка України

Корнелія юна — Яна Корольова
Богдан, її син — Олег Пилипенко

Кирило Чернявський

Каляй — Ярослав Безкоровайний
Юрко — Сергій Гордельянов
Гаврило — Григорій Маслюк, народний артист України

Вілен Головко, заслужений артист України

Василина — Галина Самара

Олена Завгородня

«Прощай мене…»
Він — Максим Кузнєцов
Вона — Тетяна Лоза
В масових сценах артисти драми, балету та оркестру театру.