Дніпровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Бережницький

Бережницький Володимир Теодорович народився 18.081955 у м.Івано-Франківськ.  З 1972 року  у мистецтві. Працював у драматичних театрах : Львівський ТЮГ (72р), Києвському обл. театрі ім. Саксаганського(73-74), 74-76 — служба в армії. У 1976 році вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва (курс Л.А.Олійника). Закінчив навчання у Харківському державному інституті мистецтв ім. І.Котляревського (курс О.Б.Глаголіна) (1981). Від 1981 року – артист драми театру ім. Т.Шевченка.  У творчій біографії можна нарахувати участь  у більше, ніж 100 виставах. Вдумлива, серйозна робота над роллю, мовою персонажа, удосконалення засобів виразності, збагачення їх новими акцентами і нюансами – характерні ознаки сценічного почерку актора. Володимир Бережницький – характерний і комедійний актор. Серед найяскравіших робіт  слід назвати такі: Гриць («Маруся Чурай») Л.Костенко, Арсен («Чужий») О.Ніконенка, Карпо («Безталанна») І.Карпенка-Карого, посол («Фаворит») за В.Пікулем, король Карл XII («Мазепа – гетьман України») Б.Мельничука (за Б.Лепким), Лопуцьковський, Опецьковський («Шельменко-денщик») Г.Квітки Основ’яненка, кравець Василь («Житейське море») І.Карпенка-Карого, Возний («Наталка-Полтавка»), Тольо («Джокер» Г.Запольської), капелан («Дами і гусари») А.Фредро, Маюфес («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Антіох («Діоген» Б.Рацера, В. Константинова), Винокур («Майська ніч») за М.Гоголем, Брессет («Тітонька Чарлі» за Б.Томасом), Михай («Маріца» І.Кальмана), Король Владислав («Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова), Опецьковський («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Дядько Лев («Лісова пісня» Л.Українки), Воронов («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Кропивницького), Гервасій («Мартин Боруля») І.Карпенка-Карого, Ткач («Вечори на хуторі…» за Гоголем) та інші. Знявся у художніх фільмах: «Схватка», «Брат за брата, 3-й сезон», «Пляж» та ін.

Бережницький Володимир Теодорович народився 18.081955 у м.Івано-Франківськ.  З 1972 року  у мистецтві. Працював у драматичних театрах : Львівський ТЮГ (72р), Києвському обл. театрі ім. Саксаганського(73-74), 74-76 — служба в армії. У 1976 році вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва (курс Л.А.Олійника). Закінчив навчання у Харківському державному інституті мистецтв ім. І.Котляревського (курс О.Б.Глаголіна) (1981). Від 1981 року – артист драми театру ім. Т.Шевченка.  У творчій біографії можна нарахувати участь  у більше, ніж 100 виставах. Вдумлива, серйозна робота над роллю, мовою персонажа, удосконалення засобів виразності, збагачення їх новими акцентами і нюансами – характерні ознаки сценічного почерку актора. Володимир Бережницький – характерний і комедійний актор. Серед найяскравіших робіт  слід назвати такі: Гриць («Маруся Чурай») Л.Костенко, Арсен («Чужий») О.Ніконенка, Карпо («Безталанна») І.Карпенка-Карого, посол («Фаворит») за В.Пікулем, король Карл XII («Мазепа – гетьман України») Б.Мельничука (за Б.Лепким), Лопуцьковський, Опецьковський («Шельменко-денщик») Г.Квітки Основ’яненка, кравець Василь («Житейське море») І.Карпенка-Карого, Возний («Наталка-Полтавка»), Тольо («Джокер» Г.Запольської), капелан («Дами і гусари») А.Фредро, Маюфес («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Антіох («Діоген» Б.Рацера, В. Константинова), Винокур («Майська ніч») за М.Гоголем, Брессет («Тітонька Чарлі» за Б.Томасом), Михай («Маріца» І.Кальмана), Король Владислав («Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова), Опецьковський («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Дядько Лев («Лісова пісня» Л.Українки), Воронов («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Кропивницького), Гервасій («Мартин Боруля») І.Карпенка-Карого, Ткач («Вечори на хуторі…» за Гоголем) та інші. Знявся у художніх фільмах: «Схватка», «Брат за брата, 3-й сезон», «Пляж» та ін.