Дніпровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.ШЕВЧЕНКА

29 червня відбувся захід «Дніпро пам’ятає» пам’яті Василя Сліпака

29 червня у театрі відбувся захід Дніпро пам’ятає» .

За підтримки Міжнародного благодійного фонду «Солідарність»

У рамках ІІІ Міжнародного відкритого музичного марафону пам’яті видатного українського співака і справжнього воїна

В А С И Л Я   С Л І П А К А

У програмі концерту прозвучали твори з репертуару Василя Сліпака, патріотичні та ліричні пісні, літературні та хореографічні композиції у виконанні провідних майстрів сцени, артистів драми та балету театру.

Диригував оркестром  заслужений діяч мистецтв України Юрій Бєднік.
Балетмейстер – заслужений діяч мистецтв України Олексій Коваленко
Запрошена гостя солістка Дніпровського будинку органної та камерної музики
Галина Охотник  виконала  Адажіо Альбіноні та Аve Maria Баха Гуно. Вели концерт Вероніка Голованьова та Ігор Кирильчатенко, ветеран АТО.

Директор-художній керівник театру засл. арт. України Оксана Петровська була нагороджена орденом за волонтерську діяльність «Сила України»

 

Імре Кальман

МАРІЦА

Оперета на дві дії

Юрій Дімітрін
Переклад п’єси і віршів В.Шевченка

Диригент – Юрій Бєднік
Художник – Ірина Кохан
Хореограф – В’ячеслав Івлюшкін

 

Одна із кращих оперет угорського композитора Імре Кальмана присвячена одвічній темі кохання і пошуку щастя. Багата графиня Маріца Самоші, стомившись від залицянь полювальників за її приданим, дає оголошення у газеті про уявне весілля з

 вигаданим женихом Коломаном Зупаном, запозичивши ім’я з оперети «Циганський барон» Й.Штрауса. Яким же було здивування Маріци, коли наречений матеріалізувався і приїхав просити її руки. Однак, далеко від міської суєти, серед дивовижної природи і танців циган нарешті зустрівся Він! Але невже і його, управляючого маєтку графині, цікавлять тільки гроші?

Ольга Радочинська (Маріца)

З.а.У. Валерій Мойсеєнко (Моріц), н.а.У. Лідія Кушкова (Графиня Цецилія)

Ольга Радочинська (Маріца), н.а.У. Василь Крачковський (Тассіло)

н.а.У. Василь Крачковський (Тассіло), Яна Корольова (Ліза)

Фото М.Сухопара

Яна Корольова (Ліза), Максим Кузнецов ( Зупан)

Яна Корольова (Ліза), Максим Кузнецов (Зупан)

Галина Самара (Циганка), Ольга Радочинська (Графиня Маріца Самоші)

Артисти балету

Олексій Коваленко і Лісняк Марина

Максим Кузнецов (Зупан), Ольга Радочинська (Маріца), з.а.У. Валерій Мойсеєнко (Моріц)

з.а.У. Валерій Мойсеєнко (Моріц), з.а.У. Наталя Тафі (Графиня Цецилія)

Ольга Радочинська, н.а.У. Василь Крачковський 

                                                                                         фото В.Шевченка

 

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

МАРІЦА САМОШІ, графиня – Ольга РАДОЧИНСЬКА

ТАССІЛО ЕРДЕДІ, граф –  нар. арт. Укр. Василь КРАЧКОВСЬКИЙ

засл.арт. Укр.  Олександр БЛАГОДАРНИЙ,

 

ЛІЗА ЕРДЕДІ, його сестра – Яна КОРОЛЬОВА

КОЛОМАН ЗУПАН – Максим КУЗНЕЦОВ

                                   Іван САДОВИЙ

МОРІЦ Популеску Крохбах, барон – засл. арт. Укр. Валерій МОЙСЕЄНКО,

МІХАЙ, дворецький – засл. арт. Укр. Володимир БЕРЕЖНИЦЬКИЙ,

Володимир НОСКО

ЦЕЦИЛІЯ, графиня, тітонька Тассіло – нар. арт. Укр. Лідія КУШКОВА

засл. арт. Укр. Наталія ТАФІ

ПТЮЧКА, суфлер – нар. арт. Укр. Віктор ГУНЬКІН

ЦИГАНКА – Людмила КУСАКІНА

Галина САМАРА

 

 

 

Е.-Е. Шмітт

МАЛЕНЬКІ ПОДРУЖНІ ЗЛОЧИНИ

Амнезія на 1 дію

В ролях: засл. арт. Укр. Ірина Медяник та нар.арт. Укр. Віктор Гунькін

Ерік Емманюель Шмітт — один з провідних сучасних
письменників і драматургів, володар Мольєрівскої премії та
Ґран-прі Французької академії Grand du Theatre. Твори автора
перекладено 40 мовами світу та поставлено у 50 країнах .

Це майже детективна історія стосунків між чоловіком і жінкою в їх нескінченному пошуку гармонії. Героїня приводить додому чоловіка, який страждає на амнезію і запевняє, що вона – його дружина.

Але хто вона насправді – авантюристка, доглядальниця або
зневірена жінка? Які проблеми ховаються за фасадом звичних
побутових дрібниць?

У пошуку відповідей сюжет призводить до дивовижного,
зворушливого, але справедливого фіналу. Дата прем’єри — 10
квітня 2014 року.

фото М.Сухопара

 

 

Тривалість вистави 1 год. 40 хв.

Головною постаттю у виставі є молодий Тарас Шевченко –
випускник Петербурзької академії мистецтв, який поступово

набував слави художника, уже написав певну кількість своїх
віршів-шедеврів, закохувався у жінок, мав акторські здібності.
Жанр нашого дійства оригінальний – вистава-концерт. На балу у
князя Рєпніна звучать поезія Кобзаря та пісні на його вірші у
виконанні як дворян, так і служниць та кріпаків. Ну, а який же бал
без танців? Артисти драми та балету у вишуканому вбранні під
чарівну музику живого оркестру переносять глядача у далекі 40-і
роки ХІХ століття. Персонажі у виставі-концерті як історичні, так і
вигадані.

Сценарій, постановка та сценографічна ідея – нар. арт. України
Лідія Кушкова. Диригент – Юрій Бєднік. Хореографія – Віталій
Капля. Оркестр під керівництвом Юрія Бєдніка. Виконавчий
художник – засл. прац. культури України Володимир Бобров.
У виставі звучать поезія великого поета Т.Шевченка, а також
пісні на його вірші.

Прем’єра відбулася 9 березня 2006 року.
Тривалість вистави — 1 год.

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

 

ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Влад ОЛІЙНИК

КНЯЗЬ РЄПНІН – нар. арт. України Михайло ЧЕРНЯВСЬКИЙ

КНЯГИНЯ РЄПНІНА – нар. арт. України Лідія КУШКОВА,

засл. арт. України Оксана ПЕТРОВСЬКА

ВАРВАРА, їх дочка, княжна – Вероніка ГОЛОВАНЬОВА

засл. арт. Укр. Світлана СУШКО

 

Петро ЗАБРУДСЬКИЙ (дворянин) —           Володимир КРАВЧЕНКО

Іван ГОРДІЄНКО, дворянин    —                Сергій ГОРДЕЛЬЯНОВ

Граф БОБРИНСЬКИЙ – Дмитро ПРИЩЕПО

Оксана ТАРНОВСЬКА, меценат – засл. арт. України Оксана ПЕТРОВСЬКА

Князь ГОЛОВАТСЬКИЙ – заслужений артист України Вілен ГОЛОВКО

МАРИНА, кріпачка – засл. працівник культури Марія ПРОЦЕНКО

КАТРЯ, служниця – Яна КОРОЛЬОВА

СЕСТРИ, кріпачки – засл. арт. України Світлана СУШКО

Ольга РАДОЧИНСЬКА

Людмила КУСАКІНА

Олена ЗАВГОРОДНЯ

 

Гості, музики – артисти балету та оркестру

Влад Олійник (Тарас Шевченко), Володими Кравченко (Забрудський)

Яна Корольова (Катря)

В.Кравченко (Забрудський), С.Гордельянов (Гордієнко), Д.Прищепо (Бобринський)

В.Олійник (Т.Шевченко), В.Голованьова (Варвара)

В.Голованьова (Варвара), н.а.У. Л.Кушкова (Рєпніна)

В.Олійник (Тарас), з.аУ. Оксана Петровська (Тарновська)

з.а.У. Вілен Головко (Головатський)

н.а.У. Мих. Чернявський (Рєпнін)

Сцена з вистави

Фото В.Шевченка

<< назад

Драма на 2 дії

Режисер-постановник – народна артистка України Лідія Кушкова.
Художник-постановник – Станіслав Петровський (м.Київ).
Виконавчий художник – засл. працівник культури України Володимир Бобров.
Хормейстер – засл. працівник культури України Павло Роздайбіда.
Балетмейстер – Олексій Коваленко

Вистава за п’єсою видатного драматурга, артиста і режисера
другої половини ХІХ ст. Марка Кропивницького. У ній зображується
життя і побут різних класів і соціальних прошарків українського
суспільства, викривається зажерливість глитаїв, а також із глибокою
симпатією замальовуються образи простих селян, бідняків,
наймитів, заробітчан, показується їх страждання і безправність за
часів російського царського правління.

П’єса нагадує нам, що найголовніше – це вiрнiсть своїм мораль-ним законам. Їх дотримувалися нашi прадiди довгi столiття, i до них нам треба повертатися. За жанром спектакль нагадує мелодраму – тут і пристрастi, і драматичнi ефекти пiд час зображення перешкод на шляху до щасливого життя Оксани й Бориса. Цікаво розкритіобрази селянської дочки Оксани, що прагне навчитися грамоти, Горнова, iнтелiгента, якому близькi народницькi iдеї, пристосуванця-перевертня Гордiя Поваренка – всi вони реалiстично змальованi на тлi сiльського життя та стосункiв бiдноти з багачами.

Тривалість вистави: 2 год. 20 хв.

М.Старицький

«ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ»

(Музична комедія на 2 дії)
Режисер-постановник – засл. діяч мистецтв України Анатолій
Канцедайло. Сценографія – Сергій Ридванецький.
Костюми – Наталя Ридванецька.
Головний диригент – з.д.м.У Юрій Бєднік.
Хореографія – В’ячеслав Івлюшкін.
Асистент режисера – нар. арт. України Григорій Маслюк.
Хормейстр – з.п.к.У. Павло Роздайбіда.
Помічники режисера: Володимир Кохановський, Григорій Радзюк

Класична українська комедія. Дія відбувається у Києві
наприкінці 19 століття. Легковажний цирульник Свирид Голохвостий вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність, Голохвастий починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не
спіймаєш.

 

Анатолій Канцедайло – переможець у номінації «Краща
режисура» на фестивалі «Січеславна-2014».

Г.Самара (Настя), Л.Кусакіна (Наталка), В.Олійник (Голохвостий)

нар. арт. Укр. Гр.Маслюк (Сірко), В.Олійник (Голохвостий), з.а.У. Н.Ніколаєва (Євдокія)

 Тривалість вистави – 2 год. 20 хв.

Дійові особи та виконавці:

Прокіп Свиридович Сірко………………….нар. арт. України Григорій Маслюк

Євдокія Пилипівна, його жінка………….засл. арт. України Неля Ніколаєва

Проня, їх дочка……засл. арт. України  Світлана Сушко

Секлита Пилипівна Лимариха………засл. арт. України  Наталя Тафі

Галя, її дочка…………………….Яна Корольова

Свирид Петрович Голохвостий…………………Влад Олійник

Настя  …………  Галина Самара

Наталка  ………….Людмила Кусакіна

Химка, наймичка у Сірків………………….Вероніка Голованьова,

Пидора, поденщиця у Лимарихи………………………………….. Наталя Гаврикова

Степан Глейтюк, слюсар…………….. ………………Василь Петрушко

Марта, бублейниця………………………………………………. Ольга Радочинська

Устя, черевичниця…………………………………………. Олена Завгородня
1-й бас……………………………………………………………………………. Василь Петрушко

2-й бас……………………………………………………………………………. Ігор Кирильчатенко

Хлопець…………………………………………………………………………. Ярослав Безкоровайний

Дехто……………………………………………………………………………… Володимир Кравченко

Музиканти, міщани – артисти оркестру та балету

 Історія про тих, хто не зміг піти

Режисер – засл. діяч мистецтв України Анатолій Канцедайло.
Художник – Андрій Романченко.

Вистава «Зона» за п’єсою сучасного українського драматурга Павла Ар’є «На початку і наприкінці часів» (2013) – актуальна, філософська, патріотична. Незважаючи на свій юний вік, п’єса вже у репертуарі багатьох театрів України, а перше втілення її на
професійній сцені здійснив львівський відомий режисер Роман Віктюк.

Чорнобильська зона відчуження. Тут живе травниця, 86-літня баба Пріся, яка знає мову лісових мавок, має дочку Славу (в голові якої тільки спогади про радянське дитинство) та
чудернацького онука Вовчика. Баба не хоче ні за що в світі залишати своєї хати. Через це в неї постійно виникають конфлікти із дільничним міліціонером та донькою. Її головна надія – онук. У виставі піднімаються одвічні теми: добра і зла, батьків і дітей, любові до рідної землі, співчуття людей один до одного, пошуку
сенсу життя…

Вистава нагороджена дипломом «За найкраще прочитання
сучасної драматургії» на фестивалі «Ноmo Ludens» м.Миколаїв,
2016 р.

Гран-прі «Січеславна-2017 отримав нар. арт. України Віктор Гунькін за головну роль Баби Прісі.

 

У виставі звучить ненормативна лексика!
Вхід для глядачів від 18 років. Дата прем’єри – п’ятниця, 13
травня 2016 року

Тривалість вистави – 2 год.

Діойові особи та виконавці:

БАБА ПРІСЯ…… нар. арт. Укр. Віктор Гунькін
ВОВЧИК…… Василь Петрушко, Ярослав Безкоровайний
СЛАВА…..Влад Олійник
МІЛІЦІОНЕР…. нар. арт.Укр. Гр.Маслюк
Сергій Гордельянов

н.а.У. Віктор Гунькін (Баба Пріся)

В. (Слава), В.Петрушко (Вовчик), С.Гордельянов (Міліціянт)

С.Гордельянов (Міліціянт),В.Петрушко (Вовчик), В. (Слава)

Cцена з вистави

 

І.Нечуй-Левицький

КАЙДАШЕВА СІМ’Я

Трагікомедія на 2 дії

Режисер-постановник – нар. арт. України Лідія Кушкова
Художник-постановник – Станіслав Петровський
Виконавчий художник – засл. працівник культури України
Володимир Бобров
Хореограф – В’ячеслав Івлюшкін
Хормейстр – Павло Роздайбіда

За визначенням І. Франка, повість «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-
Левицького «з погляду на артистичне змалювання селянського життя
і добру композицію належить до найкращих оздоб українського
письменства». Наш театр, повністю поділяючи цю думку, вирішив перекласти прозаїчний матеріал мовою театру і запропонувати, Вам, шановний глядачу, зазирнути у подвір’я типової української сім’ї 19- го століття, що у селі Семигори, біля річки Росі. Багато води утекло з тих пір, проте й сьогодні так само важко уживаються кілька хазяйок під одним дахом, і сьогодні часто-густо можна почути на солідній відстані «інтелігентні дискусії» сучасних сусідів-Кайдашів. Чи не так? Проблема сім’ї – проблема суспільства. Можливо, Кайдашева сім’я є уособленням взагалі усього людства на планеті, яке постійно не може щось поділити між собою?

На вас чекають сміх крізь сльози, народні пісні на чотири голоси, справжній весільний обряд, адже режисер вистави сама родом з Черкащини, де і відбуваються події. Щире бажання Марусі Кайдашихи вдало одружити своїх захвалених синів та поділитися своїм життєвим досвідом із невістками не здійснюється: Мотря, дружина старшого сина Карпа, вивались такою брикливою, що палець до рота не клади. Молодша невістка Мелашка, не вміє нічого робити… як тісто замісить «хоч коники з нього ліпи…» Усі сварки і незгоди у сімейних стосунках досягають свого апогею у фіналі, коли голова сімейства, Омелько Кайдаш, спивається і гине, а груша у дворі, яка рясно родила, на жаль, всихає…

У 2015 році вистава була показана за кордоном у Празі (Чехія) та Зеленій Гурі (Польща).

Тривалість вистави: 2 год. 30 хв.

з.а.У. О.Петровська  — Кайдашиха

з.а.У. Ірина Медяник (Мотря), Яна Корольова (Мелашка)

Яна Корольова (Мелашка)

Фото М.Сухопара

нар. арт. України Лідія Кушкова ( Кайдашиха )

нар. арт. України Лідія Кушкова ( Кайдашиха ), Максим Кузнецов (Лаврін), Василь Петрушко (Карпо)

нар. арт. Укр. Мих. Чернявський (Кайдаш), М.Кузнецов (Лаврін), Л.Кушкова (Кайдашиха)

з.а.У. Ірина Медяник (Мотря), Василь Петрушко (Карпо)

З.а.У. І.Медяник (Мотря), Н.Ніколаєва (Довбишиха), н.а.У. Гр.Маслюк (Довбиш), на.У. М.Чернявський (Кайдаш), н.а. У. Л.Кушкова (Кайдашиха)

У центрі: з.а.У. Наталя Тафі (Палажка), з.п.к.У. Марія Проценко (Параска)

 

Фото В.Шевченка

 Драма-феєрія на 2 дії
Режисер-постановник – нар. арт. України Лідія Кушкова
Художник – Володимир Миколюк
Художник по костюмах – Олена Процька
Композитор – Валентина Мартинюк

Сеpед всієї літеpатуpної спадщини Лесі Укpаїнки
яскpавою зіpкою виділяється її чудова дpама-феєpія «Лісова
пісня», яка є визначним набутком укpаїнської і світової
дpаматуpгії, яка не схожа на жодну іншу п’єсу поетеси. В ній
втілилася любов поетеси до pідної Волині, її pоздуми пpо невмиpущість духовної кpаси. Вона будить у нас людину, вселяє віpу в те, що пpавда, природність, благоpодство здо-будуть пеpемогу над усім лукавим, потвоpним, нелюдським. 

В основі головного конфлікту «Лісової пісні» лежить вічна
суперечність між високим покликанням людини й тією
буденщиною, яка часто руйнує поезію людської душі. Драма
переповнена образами, створеними народною уявою і
реальними особами. Мавка — дівчина з лісу. Пробуджена до
життя весною та грою на сопілці Лукаша, вона оживає. З
багатою, щедрою душею прийшла Мавка до людей. Від
чистого кохання розквітає та збагачується душа «людського
хлопця» Лукаша. Але на перешкоді їхнього щастя стоять
буденні людські клопоти, які поступово засмоктують у своє
болото Лукаша. Меркне в його душі все прекрасне, властиве
його поетичній натурі

Тривалість вистави: 2 год. 30 хв.

Музична феєрія на 2 дії
Режисер-постановник – нар. арт. України Лідія Кушкова
Диригент – Юрій Бєднік
Художник – Станіслав Петровський
Хормейстер – засл. прац. культ. України Павло Роздайбіда
Помічники режисера – Валерій Кохановський, Григорій Радзюк

Музична феєрія «Майська ніч» – інсценізація повісті «Майська
ніч, або утоплена» великого письменника Миколи Гоголя у
постановці режисера, народної артистки України Лідії Кушкової.
Левко, син голови звичайного українського села, хоче одружитися з
дівчиною Галею, проте батько уперто не дає згоди, бо і сам поклав
своє єдине око на красуню. Звичайно, адже все розквітає навкруги,
щебечуть солов’ї, а співати під вікнами та залицятися до дівчини
голова може не гірше свого сина. За цим заняттям і застає Левко
батька. Левко разом із друзями вирішує приструнити батька-
ловеласа, котрий до того ж має таємні стосунки із свояченицею.
Хлопцю на допомогу, як і у багатьох творах М.Гоголя, приходять
темні сили і міфічні істоти – Левко переодягається у вивернутий
чорний кожух, хлопці запасаються потойбічними атрибутами і
роблять гармидер у батьковій хаті. Голова з Писарем ідуть на пошуки
страшного чорного кожуха, в якому згодом виявляються то
Своячениця, то п’яний Каленик, який ніяк не може знайти своєї хати.
Втікаючи від переслідувань батька і його команди, Левко потрапляє
в підводне царство, де утоплена Панночка-русалка дає йому ключ ,
який приносить йому щастя із своєю коханою Галею.

Фантасмагорія та містика у комедії по-чудернацьки переплітаються з реальністю. Легкий добродушний гумор, чарівні пісні на фоні чудового сценічного оформлення переносять у казковий світ української минувшини. Дата прем’єри – 23 вересня 2010 р.

Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

І.Карпенко-Карий

 

МАРТИН БОРУЛЯ

Комедія на 2 дія

                                                                

Постановка та музичне оформлення – Петро ЛАСТІВКА, засл. діяч мистецтв                                                                             України

Художник-постановник –  Богдана БОЧКАЙ

Виконавчий художник – Володимир БОБРОВ, засл. працівник культури України

 

Людині властиво прагнути до кращого, вищого. Проте, не завжди людина ставиться до себе самокритично, не завжди усвідомлює, що для отримання статусу дворянина не вистачає елементарних знань і з трьома класами освіти нема чого пхатися до вищого світу, до влади. Лише глибокі знання, внутрішня  культура, природній розум, духовність врятують нас від невігластва, неуцтва, помилок, а, можливо, й усіх  лих у житті!  Про це наша комедія класика  української літератури ХІХ ст. Івана Карпенка-Карого.

                                                                                                             П.Ластівка

 

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

 

МАРТИН БОРУЛЯ, багатий шляхтич – нар. арт. України Василь КРАЧКОВСЬКИЙ

ОМЕЛЬКО, наймит Борулі – нар. арт. України Григорій МАСЛЮК

ПАЛАЖКА, його жінка – засл. арт. Укр. Оксана ПЕТРОВСЬКА

МАРИСЯ, їх дочка – Яна КОРОЛЬОВА

СТЕПАН,  син їх, канцелярист земського суду – Дмитро ПРИЩЕПО

ГЕРВАСІЙ ГУЛЯНИЦЬКИЙ, багатий шляхтич – засл. арт. Укр. Вілен ГОЛОВКО

засл. арт. Укр. Володимир БЕРЕЖНИЦЬКИЙ

МИКОЛА, його син, парубок – Василь ПЕТРУШКО

НАЦІЄВСЬКИЙ, регістратор з ратуші – нар. арт. України Віктор ГУНЬКІН

ТРАНДАЛЄВ, повірений – Максим ПОДОРОЖНИЙ

ТРОХИМ, наймит Борулі – Ярослав БЕЗКОРОВАЙНИЙ

.

н.а.У. В.Крачковський (Боруля), з.а.У. О.Петровська (Палажка)

 

 

Франcуа Кампо

Переклад Олексія Дроздовського

Ред. Віктора Шевченка

МИЛІ ДІТКИ

Французька комедія на 2 дії

Режисер – нар. арт. України Лідія Кушкова
Художнє оформлення – засл. працівник культури Володимир Бобров

         Елеґантний француз Жорж Дюруа все ж таки наважився покинути дружину Соланж і переїхати до своєї звабливої коханки Жізель. Пара збирається поїхати відпочивати в теплі краї…. як раптом – дзвоник і на порозі по черзі з’являються несподівані гості – діти Жоржа. Плани коханців різко змінюються і закручується кумедний французький мелодраматичний сюжет…

                                 Дійові особи та виконавці:
ЖОРЖ – засл. арт. Укр. Валерій МОЙСЕЄНКО

ЖІЗЕЛЬ, коханка Жоржа – засл. арт. Укр. Ірина МЕДЯНИК

ЖОЗЕФІНА, служниця Жізель – Наталя ГАВРИКОВА

КРІСТІН, дочка Жоржа – Анна МЕРІНКОВА

П’ЄР ­, син Жоржа – Василь ПЕТРУШКО

СОЛАНЖ, дружина Жоржа – засл. арт. Укр. Наталя Тафі

МАДАМ ГІБЕР – нар. арт. Укр. Лідія КУШКОВА,
засл. арт. Укр. Оксана ПЕТРОВСЬКА

ЗУРА – Галина САМАРА

ЖЕНИХ МАДАМ ГІБЕР – Ярослав БЕЗКОРОВАЙНИЙ

Прем’єра відбулася 25 жовтня 2013 року.

Тривалість вистави 2 год. 15 хв.

Драма на 2 дії

Режисер-постановник – нар. ар. України Лідія Кушкова,
Художник-постановник – засл. прац. культури України
Володимир Бобров
Хореографія – Валентина Грекова

Тема людських взаємин і суспільних відносин, як за часів Кобзаря, так і сьогодні гостро прослідковується у нашому житті. Непорозуміння, обман і навіть зрада хвилювали героїв Шевченкової п’єси «Назар Стодоля», хвилюють ці проблеми і нинішніх українців.

 

 

 

 

 

Вистава була поставлена у 2001 році до 10-річчя незалежності України.

Спектакль неодноразово схвально висвітлювався на
сторінках вітчизняних газет. Один з критиків визначив жанр вистави як детектив через стрімкий розвиток сюжету і уміння акторів тримати глядача у напрузі протягом усього дійства. Наш театр, окрім багатьох міст України, двічі давав «Назара Стодолю» у столиці держави місті Києві. У 2004 році виконавці головних ролей нар. арт України Г.Маслюк (Хома Кичатий) і засл. арт. України Валерій Мойсеєнко (Назар) отримали свої почесні звання. У 2013 році виставу було оновлено.

Тривалість вистави: 2 год.

Драматична поема
Режисер-постановник – нар. арт. України Лідія Кушкова
Виконавчий художник – засл. працівник культури України
Володимир Бобров
Поезію Лесі Українки читають актриси Світлана Сушко,
Наталя Гаврикова

Драматична поема Лесі Українки «На полі крові» (1909)
пропонує нестандартний погляд на історію зради Іуди. Згідно з
апокрифічною версією, на яку спиралася поетеса, він, продавши
Христа, не повісився, а купив за отримані гроші клапоть неродючої
землі біля Єрусалима. На цій території Леся Українка змальовує
зустріч і бесіду двох дійових осіб: Іуди і Прочанина, яка переходить
у філософську та морально-етичну дискусію. На основі самоаналізу
Іуди, його переконань досліджується анатомія зради, трагедія
людини, нездатної піднятися до висот духу.

 До якого б самозахисту
не вдавався Іуда – виправдати зраду неможливо. Не менш страшне за
самогубство – руйнація і розпад особистості.

 

Тривалість вистави – 1 год 10 хв.

Моновистава за творами поетеси
Автор ідеї та виконавиця –засл. прац. культури України Марія Проценко
Режисер-постановник – нар. арт. України Лідія Кушкова
Сценічне оформлення – Тетяна Котенко
Звукорежисер – Костянтин Сосідка
Художник по світлу – Тетяна Громова
Помічник режисера – Григорій Радзюк

Прем’єра відбулася 12 лютого 2015 року.

Тривалість вистави – 1 год. 20 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

Іван Котляревський

Музика Миколи Лисенка

«НАТАЛКА ПОЛТАВКА»

(Українська опера на 2 дії)

 

Режисер – народна артистка України Лідія Кушкова

Художник – засл. працівник культури  України Володимир Бобров

Диригент – засл. діяч мистецтв України Юрій Бєднік

 

 

П’єса «Наталка Полтавка» написана І.Котляревським для
потреб Полтавського театру 1818 р. – саме тоді, коли драматург перебував там на посаді керівника. Глядач українського театру був найрізноманітніший, але І. Котляревський хотів бачити в театрі найбільше простолюдина, тому основою для його п’єси стала жива дійсність, тогочасне народне життя, і героїв він обрав також з народу.

Конфлікт у творі вибудовується з двох сюжетних ліній: перша – Наталка любить бідного парубка — сироту Петра, кілька років чекає на нього. На перешкоді до щастя закоханої пари стає соціальна нерівність. До Наталки сватається пан
Возний — це друга сюжетна лінія.

Пісні у виставі не просто окремі музичні номери, як у тогочасних комічних операх, а й головний засіб розкриття характеру персонажа, почуття. Пісні у п’єсі перенесені з
фольклору і написані самим автором. «Ой я дівчина Полтавка», «Сонце низенько» до друку п’єси стали популярними і вважаються народними.

Прем’єра – 26 березня 1997 року.

Тривалість вистави: 1 год. 40 хв.

\

 

 

Фото В.Шевченка

Б.Рацер, В.Константинов

«ДІОГЕН»

Комедія на 2 дії

Режисер – засл.діяч мистецтв України Сергій Чулков,
Асистент режисера – нар. арт. України Лідія Кушкова,
Сценограф і художник по костюмах – Дарія Біла

Тема античності безсмертна. Цей період в історії цивілізації постає перед людством велично, як сум за безповоротним минулим, і піднесено, як пам’ять про добу надзвичайно високої культури. Вистава переносить глядача до теплої Греції IV ст. до
нашої ери, у часи філософа Діогена, громадянина світу (як сам він себе називав), який практикував крайній аскетизм, не сприймав цивілізацію, державу, вважаючи ідеалом первісний устрій. Нехтував закони, соціальні знаки престижу, тому і не дивно, що став героєм численних анекдотів – історій про дивака, який намагався власним прикладом довести, що духовні цінності більш необхідні, ніж влада та багатство.

Учому сенс життя? Чи варто вірити у долю, чи ми самі можемо керувати своїм життям? Питання, які ставлять герої „цілком можливо комедії”, їх поведінка носять досить сучасний характер, інакше не з’явилася б на світ ця п’єса і театр не взявся би за її постановку.

Вероніка Голованьова (Мілена), н.а.У. Михайло Чернявський (Діоген), н.а.У. Лідія Кушкова (Дорида), з.а.У. Валентина Сушко (Памфіла)

Дійові особи та виконавці:

 

Діоген………………….. нар. арт. України МИХАЙЛО ЧЕРНЯВСЬКИЙ
засл. арт. України ВІЛЕН ГОЛОВКО

Мілена,

його дочка……………………………………………………. ЯНА КОРОЛЬОВА

ВЕРОНІКА ГОЛОВАНЬОВА

Памфіла,

його дружина……………….засл. арт. України НЕЛЯ НІКОЛАЄВА

 

Дорида,

мати Памфіли…………………….. нар. арт. України ЛІДІЯ КУШКОВА

 

Фемістокл,

архонт Синопа………………. нар. арт. України ГРИГОРІЙ МАСЛЮК

 

Креонт,

його син………………………………………………………….. ВЛАД ОЛІЙНИК

 

Флорамія,

гетера……………………………….. засл. арт. України ІРИНА МЕДЯНИК

 

Антіох,

крамар………… засл. арт. України ВОЛОДИМИР БЕРЕЖНИЦЬКИЙ

нар. арт. Укр. Мих. Чернявський (Діоген), з.а.У. Ірина Медяник (Флорамія)

Влад Олійник(Креонт), з.а.У. Ірина Медяник (Флорамія), з.а.У. Вол.Бережницький (Антіох)

 

Р. Галушко

«ЗАРАДИ ЛЮБОВІ»

Драма на 2 дії

Режисер-постановник – нар. арт. України Володимир Саранчук
Художник-постановник – Володимир Миколюк
Музичне оформлення – Юрій Іщенко
Асистент режисера – засл. арт. України Валентина Сушко

Звичайна сім’я, бабуся виконує всі забаганки дочки Ніни, внучки Іри, з любов’ю готує обіди, робить все для молоді. У дітей життя без клопоту, а в очах бабусі — печаль, тому що уже більше 50 років вона чекає свого єдиного, коханого мужчину з часів війни. Те, що її щастя повернеться до неї — надія і віра її життя. Про це свідчить портрет судженого, з котрим щодня вона розмовляє. І раптом, одного дня він повертається! Тоді всі члени сім’ї дізнаються, що бабуся непроста жінка, на війні відважно боролася з фашизмом, а також вміє зберегти, як святиню, вірність…

Вистава демонструє глядачу, що таке – справжнє кохання,
велич людського духу, героїзм.

Тривалість вистави: 2 год. 15 хв.

нар. арт. Укр. Віктор Гунькін (Вікентій Максимович), н.а.У. Григорій Маслюк (Борис)

Микола Іванович – засл. арт. України Вілен Головко, Бабуся – засл. арт. України Оксана Петровська

Дійові особи та виконавці:

Бабуся – засл. арт. України Оксана Петровська

Ніна, її дочка – засл. арт. України Ірина Медяник, Галина Самара

Борис – нар. арт. України Григорій Маслюк

Іра – Олександра Івлюшкіна

Толик – Срегій Гордельянов, Олег Олексишин

Микола Іванович – засл. арт. України Вілен Головко

Вікентій Максимович – нар. арт. України Віктор Гунькін, Володимир Носко

Ася Котляр

 

 «НАША КУХНЯ»

Драма 80-х і сьогодення

 

Режисер-постановник та музичне оформлення – Григорій БОГОМАЗ-БАБІЙ

Художник – постановник — Олена ЯРЕМЕНКО-КРУТЬКО

Виконавчий художник      —  Володимир БОБРОВ, засл. прац. культ. Укр.

Звукорежисер                    —  Марина ПАРЕНОК

 

Ася Котляр (Майя Тараховська) народилася в Україні, в містечку Ізяслав Хмельницької області 1963 року в звичайній єврейській сім’ї, яка переїхала до Клайпеди, (Литва ) коли їй був один рік. Театром захоплюється із дитинства, хотіла вступати до театрального ВУЗу.  Після закінчення педагогічного університету працює вчителем математики. Писати твори почала у 2008 році.  Псевдонім взяла від імені та прізвища двох своїх бабусь.

Війна – це завжди горе. Це завжди біль  та вічна  пам’ять. «Наша кухня» – п’єса про  долю двох жінок, українки та єврейки, які  пережили вій-ну. Події відбуваються  на кухні старої комунальної квартири, що є для них своєрідним всесвітом, і водночас виступає символом минулої епохи XX сто-ліття, радянської епохи. Історія з діамантом, покладена в основу сюжету, невигадана і дійсно сталася 1971 року в місті Каунас із батьком Цецилії Кур-ляндчик, яка є подругою авторки п’єси.
Тільки доброта,  любов і людяність, вміння  прийняти чужий біль, як  свій власний, можуть допомогти пережити горе, залишити у серцях глядачів віру в людину, віру в щасливе майбутнє.

 

ДІЙОВІ ОСОБИ  ТА  ВИКОНАВЦІ:

 

ЦЕЦИЛІЯ                                    — Наталія ТАФІ, з.а.Укр.

МАРІЯ                                         — Неля НІКОЛАЄВА, з.а.Укр.

— Оксана ПЕТРОВСЬКА, з.а.Укр.

ЕЛЬКА                                         —  засл. арт. Укр. Світлана Сушко

 

ОНУЧКА                          —             Ася Тихоненко

 

 

 

 

 

Ася Котляр (Майя Тараховська) народилася в Україні, в містечку Ізяслав Хмельницької області 1963 року в звичайній єврейській сім’ї, яка переїхала до Клайпеди, (Литва ) коли їй був один рік. Театром захоплюється із дитинства, хотіла вступати до театрального ВУЗу.  Після закінчення педагогічного університету працює вчителем математики. Писати твори почала у 2008 році.  Псевдонім взяла від імені та прізвища двох своїх бабусь.

Війна – це завжди горе. Це завжди біль  та вічна  пам’ять. «Наша кухня» – п’єса про  долю двох жінок – українки та єврейки –  які  пережили війну. Події відбуваються  на кухні старої комунальної квартири, що є для них своєрідним всесвітом, і водночас виступає символом минулої епохи XX століття, радянської епохи.

Тільки доброта,  любов і людяність, вміння  прийняти чужий біль, як  свій власний, можуть допомогти пережити горе, залишити у серцях глядачів віру в людину, віру в щасливе майбутнє.

P.S. Історія з діамантом, покладена в основу сюжету, невигадана і дійсно сталася 1971 року в місті Каунас із батьком Цецилії Курляндчик, яка є подругою авторки п’єси.

 

Заслужені артистки України: Наталя Тафі (Циля), Неля Ніколаєва (Марія) , Світлана Сушко (Елька)
Заслужена арт. України Світлана Сушко

Ася Тихоненко (онучка)

Заслужені артистки України: Наталя Тафі (Циля), Неля Ніколаєва (Марія)

Оперета на 2 дії
Режисер: нар. арт. України Лідія Кушкова
Художник: Станіслав Петровський
Хореографія: В’ячеслав Івлюшкін

Офіцер, князь Едвін Волапюк і чарівна, знаменита солістка вар’єте Сільва Вареску, усупереч усім принципам і традиціям, палко покохали одне одного. Вони могли б стати прекрасною, щасливою парою, але прикрі непорозуміння, підступні інтриги, ненавмисні помилки легковажного товариша Боні відмежовують головних героїв від щасливого фіналу, коли, зрештою, перемагає кохання. Прем’єра 2007 року.

Тривалість вистави 2 год. 15 хв.

Дійові особи та виконавці:

 

Сільва Вареску,

артистка вар’єте             –         Ольга РАДОЧИНСЬКА

 

Князь Волапюк             –         нар. арт. Укр. Григорій МАСЛЮК

 

Княгиня Волапюк        –         засл. арт. Укр. Неля НІКОЛАЄВА

 

Едвін, їх син                   –         нар. арт. Укр. Василь КРАЧКОВСЬКИЙ

засл. арт. Укр. Олександр БЛАГОДАРНИЙ

 

Стассі, їх племінниця    –        Вероніка ГОЛОВАНЬОВА

 

Граф Боні Каніслау         –     засл. арт. Укр. ВАЛЕРІЙ МОЙСЕЄНКО

                                                    Олег ОЛЕКСИШИН

 

Феррі, театрал                –        Дмитро ПРИЩЕПО

 

Ронсдорф, ротмістр,

кузен Едвіна                    –        Володимир НОСКО,

Василь ПЕТРУШКО

Мере,

помічник режисера         –        Володимир Кравченко

 

Нотаріус                           –       Влад Олійник,

Сергій Гордельянов

Гості, театральна публіка – артисти драми та балету

Гр. Квітка-Основ’яненко

ШЕЛЬМЕНКО-ДЕНЩИК

Комедія на 2 дії

Постановка і сценографія – нар. арт. України ЛІДІЯ КУШКОВА

 

Крізь усю творчість класика української літератури XIX ст. Григорія Квітки-Основ’яненка проходить просвітительська  думка про те, що причиною суспільних негараздів є неуцтво*, брак виховання і культури. У  художніх творах і публіцистичних статтях він послідовно проводив ідею про обдарованість простого народу, викривав обмеженість, самовдоволене не­вігластво, паразитизм, пошлість існування правлячих кіл. Не винятком стала і  комедія «Шельменко-денщик», 1838р., в якій  головний персонаж простолюдин-солдат Шельменко, якому симпатизує автор,  говорить українською мовою, інші видають себе за людей із вищого суспільства і намагаються говорити «по-русски» або «по-французски».

Молодий капітан Скворцов,  не без корисливих міркувань, має наміри одружитися з Прісінькою, дочкою не будь-кого, а самого  Кирила Петровича Шпака – поміщика села, де і розгортаються події.  Звичайно, батьки  відмовляють  власнику  всього-на-всього «мундьора та рейтузів», у якого вже встигла закохатися юна, наївна дівчина. Після того, як Прісінька навідріз заперечила офіцеру втекти з ним і побратися  без батьківського благословення, на допомогу  приходить простакуватий, зате кмітливий капітанський денщик Шельменко, якому настільки остогидла багаторічна служба, що він готовий  на будь-які хитрощі та обмани, аби догодити своєму командиру  і нарешті піти у відставку.

Прем’єра — 7 вересня 2011 року.

Тривалість вистави: 2 год. 20хв.

Аграфена Семенівна — з.а.У. Оксана Петровська (фото І.Гетіка)

н.арт. Укр. Л.Кушкова (Фенна)                      фото В.Шевченка

з.аУ. Оксана Петровська (Аграфена Семенівна)               фото І.Гетіка

Аграфена Семенівна — з.а.У. Оксана Петровська, Фенна — н.а.У. Л.Кушкова (фото В.Шевченка)

н.а.У. Василь Крачковський (Шельменко), В.Петрушко (капітан). Репетиція.  Фото  В.Шевченка

Максим Кузнецов (Скворцов)        фото І.Гетіка

Сергій Гордельянов (Лопуцьковський), з.а.У. Св. Сушко (Пріся)     фото В.Шевченка

Василь Петрушко (Скворцов)                          фото І.Гетіка

В.Петрушко (Скворцов), С.Сушко, з.а.У. (Прісінька)         фото В.Шевченка

Заслужені. арт. Укр. О.Петровська (Аграфена), Вілен Головко (Опецьковський)
(фото В.Шевченка)

 

Нар. артисти Укр. М.Чернявський, Л.Кушкова.                     фото В.Шевченка

Сцена з вистави                 фото В.Шевченка

 

 

З.а.У. С.Сушко, з.а.У. О.Петровська, О.Радочинська (Евжені)        фото В.Шевченка

Нар. арт. Укр . Василь Крачковський (Шельменко)

Нар. артисти Укр. Л.Кушкова (Фенна Степанівна), М.Чернявський (Шпак)

І.Кирильчатенко (Лопуцьковський), Ольга Радочинська (Евжені)

Сергій Гордельянов (Лопуцьковський), Яна Корольова (Пріся), з.а.У. Вол.Бережницький (Опецьковський)

Олена Завгородня (Мотря), н.а.У. Василь Крачковський (Шельменко)

 

н.а.У. Василь Крачковський (Шельменко), н.а.У. Мих. Чернявський (Шпак)

Дмитро Прищепо (Лопуцьковський), з.а.У. Світлана Сушко (Пріся)

Галина Самара (Евжені), з.а.У. Вол. Бережницький (Опецьковський)

(останні 8 фото — М.Сухопара)

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

 

Кирило Петрович Шпак, поміщик –           нар.арт. України

                                                                      Михайло Чернявський,

                                                             

Фенна Степанівна, дружина його     –        народна артистка України

Лідія Кушкова ,

заслужена артистка України

Неля Ніколаєва        

 

Прісінька, дочка їх                            –        Яна Григоришина,

                                                                      

Тимофій Кіндратович

Лопуцьковський, жених                        Сергій Гордельянов

                                                                   Дмитро Прищепо

 

Осип Прокопович Опецьковський,

приїжджий поміщик  –                                   заслужені артисти України:

Володимир Бережницький,

                                                                        Вілен Головко

 

Аграфена Семенівна, дружина його  –         аслужена артистка України

Оксана Петровська

засл. працівник культури Укр.

                                                                         Марина Проценко

Евжені, дочка їх  –    Ольга Радочинська, Галина Самара

Іван Семенович Скворцов,

капітан, який квартирується у селі Шпака  –   Максим Кузнецов

                                                                            Василь Петрушко                 

Шельменко, денщик його                     –       народний артист України

                                                                         Василь Крачковський   

 

Мотря, покоївка Фени Степанівни –       Олена Завгородня

                                                                  Людмила Кусакіна

 

Ключниця-кравчиня –                              Світлана Бардадим

Музична комедія на 2 дії

Режисер-постановник – нар. арт. України Лідія Кушкова
Художник-постановник – Дарія Біла
Диригент – Юрій Бєднік
Хореограф – В’ячеслав Івлюшкін

Блискуча фарсова п’єса англійського драматурга Брендона Томаса вперше побачила світ у Лондоні у 1882 році і відразу побила всі рекорди — вистава пройшла 1466 разів, а бродвейська
постановка 1893 року не сходила зі сцени чотири роки. Драматург написав її спеціально для комедіанта Сідні Пенлі, який був режисером постановки і виконавцем ролі донни Люсії. Спектакль мав такий успіх, що Пенлі перетворився на багатія і на зароблені кошти створив власний театр. П’єса стала рекордсменом і в кіно-індустрії – існує більше тридцяти екранізацій різними мовами світу.

 

05-з.а.У. Віктор Гунькін (Беббс), н.а.У. Михайло Чернявський(Спетлайг)

Засл. арт. Укр Світлана Сушко (Елла Делей), з.а. У. Ірина Медяник (Донна Люсія)

Людмила Кусакіна (Енні), Дмитро Прищепо (Чарлі)

З.а.У. Ірина Медяник, Олена Завгородня

Гр.Квітка-Основ’яненко

СВАТАННЯ НА ГОНЧАРІВЦІ

Музика К.Стеценка
Режисер – нар. арт. Укр. Лідія Кушкова
Художнє оформлення — Ольга Костюкова

Прем’єра — 20 березня 2019 року

 

Яна Корольова (Уляна), н.а.У. Лідія Кушкова ( Одарка)
Яна Корольова (Уляна), Ярослав Безкоровайний (Стецько)

Яна Корольова (Уляна), Максим Кузнецов (Олексій)

Тема кохання – одвічна тема, а ця п’єса є чи не найкращою у доробку класика. Яскраві образи, створені класиком і відтворені акторами примушують глядача  сміятися,  радіти,  співчувати, а деколи і зами-слитися.

Молоді Олексій та Уляна кохають одне одного та на їх шляху з’являється Стецько – «дарма що дурний, зате багатий» жених, який не дуже й хоче одружитися, але посилає сватів до дівчини, бо «батько битиме», а матері Уляни хочеться заможного зятя, а не бідного кріпака.     Одного дня до Гончарівки з багаторічної військової служби повертається винахідливий дядько Олексія – Йосип Скорик,  який і допомагає закоханим знайти своє щастя, втілюючи в життя свій хитрий  рятівний план під час сватання Стецька до Уляни.

Дата прем’єри – 20 квітня 2019 року

Тривалість вистави: 2 год. 10 хв.

Дійові особи та виконавці:

 

Прокіп Шкурат – засл. арт. Укр. Володимир Бережницький

нар. арт. Укр. Михайло Чернявський

 

Одарка, його дружина –  нар. арт. Укр. Лідія Кушкова

засл. арт. Укр. Неля Ніколаєва

 

Уляна, його дочка –     Яна Корольова

 

Олексій  –  Максим Кузнецов,

Олег Олексишин

Павло Кандзюба – засл. арт. України Вілен Головко

нар. арт. Укр. Григорій Маслюк

 

Стецько, його син –   Ярослав Безкоровайний

Дмитро Прищепо

Володимир Кравченко

Скорик, солдат у відставці –  нар. арт. Укр. Василь Крачковський

засл. арт. Укр. Валерій Мойсеєнко

Тиміш –   Володимир Носко

Влад Олійник

У масових сценах артисти драми та балету

 

Тривалість вистави: 2 год. 10 хв.

Моновистава засл. працівника культури України Марії Проценко за творами Т.Шевченка

Жіночі образи у творчості та драма особистого життя
Тараса Шевченка.У виставі звучать уривки з поем «Катерина»,
«Марина», «Наймичка», «Тризна», вірші «Садок вишневий
коло хати…», «Зоре моя вечірняя», «Дівочії ночі…», «Мені
тринадцятий минало…» та інші.

Тривалість вистави: 1 год.

Олександр Гаврош

«Ромео і Жасмин»

Драматична повість про людей і тварин

 

Режисер – Анатолій Канцедайло, засл. діяч мистецтв України

Художник – Оксана Карпус

Пластика – В’ячеслав Івлюшкін

 

Автор п’єси «Ромео і Жасмин» – наш сучасник Олександр Гаврош, ужгородський журналіст і письменник. За цей твір драматург здобув друге місце  на престижному літературному конкурсі «Коронація слова» 2007 року.

 За словами автора «ця п’єса про глибокі і серйозні речі – про наші стосунки з довколишнім світом, про самотність і жертовність, про віру в себе, про здатність до змін».  Хто краще у ній виглядає – люди чи звірі? Наш театр, першим здійснивши  постановку драми на великій сцені,  пропонує вирішити вам, шановні глядачі.

 

Тривалість вистави – 1год. 30 хв.

 

Дійові особи та виконавці:

 

ПЕС ЧАРЛІ – нар. артист України Василь Крачковський,

Дмитро Прищепо

ЧАПЛЯ – Яна Корольова

КІТ МАРКІЗ – Влад Олійник,

Володимир Кравченко

ПІВЕНЬ ПЕТЯ – Володимир Носко

ІНДИК – Ярослав Безкоровайний

ХАЗЯЇН – нар. артист Укр. Григорій Маслюк,

засл. арт. Укр. Валерій Мойсеєнко

ХАЗЯЙКА – засл. арт. Укр. Ірина Медяник,

засл. арт. Укр. Наталя Тафі

СИН – Сергій Гордельянов,

Ігор Кирильчатенко

 

 

 

 

 

 

Тривалість вистави – 1год. 30 хв.

Драматична сповідь поета
Інсценізація, підбір музики, постановка
і виконання провідного майстра сцени Вілена Головка

27 березня 1858 року Т.Шевченко прибув до Санкт-Петербурга. Та тільки в який «рай» повернувся? Глядачі зможуть ще раз перегорнути окремі сторінки життя поета у десятилітньому засланні, коли він був рядовим 5-го лінійного батальйону окремого оренбурзького корпусу, пізнати краще «невідомого» тоді та настільки актуального сьогодні Шевченка. Вагоме значення у виставі має музика В.-А.Моцарта, М.Глінки, П.Чайковського, а також народні пісні. При створенні спектаклю використано першоджерела: щоденники, поезію різних років. Виконується мовою оригіналу. Прем’єра відбулася 29 жовтня 2015 року.

Тривалість вистави 1 год. 20 хв.

М.Себастіан
переклад з рос.В.Шевченка

БЕЗІМЕННА ЗІРКА

(Романтична комедія на 2 дії)

Постановка, сценографія
та музичне оформлення ВІЛЕНА ГОЛОВКА
Хореографія В’ячеслава Івлюшкіна

Ця історія сталася минулого століття, в одному румунському містечку, де є лікарня, суд, поліція, залізнична станція, повз яку не зупиняючись проходять швидкі поїзди, і на якій служить начальник вокзалу пан Іспас. Тут є і гімназія, де працюють строга мадемуазель Куку, щирий учитель музики Удря, товариш пана Мірою, який не просто викладає астрономію, але й живе цією наукою.
Та все ж, не буває правил без винятків, а тим паче, у романтичній комедії – одного спекотного вечора швидкий поїзд зупинився і з нього вийшов… безквитковий пасажир…
Прем’єра 2008 року.

Тривалість вистави 2 год. 45 хв.

В головних ролях: засл. артисти Укр. Світлана Сушко, Валерій Мойсеєнко, Вілен Головко, Наталя Тафі; артисти: Влад Олійник, Василь Петрушко.

Заслужені артисти України Вілен Головко (Григ) та Світлана Сушко (Мона)

Галина Самара (Куку), Влад Олійник (Удря)

Сергій Гордельянов (Іким)

Сцена з вистави

<< назад

Жанр: мюзикл для дітей
Режисер – В.Клейменов
Художник – В.Миколюк
Яскрава музична казка за народними східними мотивами. Ви зустрінетесь з цікавими східними персонажами: Аладдіном, його коханою принцесою Аль Бадур, Папугою, Джином, Злим чарівником та ін. 

Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

Василь Петрушко (Аладдін)

за.У. Вол. Бережницький (Візир) , Яна Корольова (Принцеса)

<< назад 

Казка для дітей від 5 років

Режисер – Лідія Кушкова (нар. арт. України)
Художник – Станіслав Петровський
Музичне оформлення засл. діяча мист. України
Юрія Кутєпова та Костянтина Сосідки

Напередодні Нового року часто відбуваються дива, здійснюються мрії, оживають іграшки, усе, як уві сні… Дитяча вистава «Лускунчик» за відомою казкою німецького письменника Ернста Теодора Амадея Гофмана «Лускунчик і мишачий король», написана на початку XIX століття, – незаперечний доказ цього. Серед новорічних подарунків діти
знаходять Лускунчика, потворну ляльку для колення горіхів, з якої глузує Фріц. Проте, Марі, його сестричці, Лускунчик припав до душі. Вона захищає його, опікується ним, ніби інстинктивно відчуваючи, що він – зовсім не іграшка…

Сценографія київського художника Станіслава Петровського переносять глядача у різнобарвні казкові царства. У виставі звучать пісні на музику композитора Юрія Кутєпова. Музичне оформлення здійснив звукорежисер Костянтин Сосідка.

 

Тривалість вистави: 1 год. 20хв.

Музична казка на 1 дію
Музика Юрія Бєдніка
Cценографія Володимира Миколюка
Хореографія Володимира Кравченка
Сценічна версія і постановка Лідії Кушкової

Сценічна версія і постановка Лідії Кушкової казки знаменитої шведської письменниці Астрід Ліндгрен, авторки «Малий і Карлсон, що живе на даху», «Міо, мій Міо», «Брати Лев’яче Серце» та інших відомих творів для дітей. Наша музична вистава про веселі пригоди чудернацької дівчинки Пеппі з дивним прізвищем Довгапанчоха та її друзів – Томмі та Аніки. У виставі звучать пісні на музику Юрія Бєдніка, танці у поставці Володимира Кравченка. Казка розрахована на дітей від 4-5 років. Прем’єра відбулася 23 грудня 2014 року

Тривалість вистави – 1 год. 20 хв.

Музична казка за народними мотивами на 1 дію

Композитор – Юрій Бєднік
Виконавчий художник – Володимир Бобров
Художник по костюмах – Світлана Бардадим
Художник-бутафор – Людмила Сутягіна

 

Українська музична казка за народними мотивами. У нашій версії Пан Коцький постає дрослим, мудрим і талановитим котиком! Він є прикладом для дітей: учить, як треба поважати старших, як вміти прощати, а також, як виживати у страшному темному лісі. Ви зустрінетесь із різними персонажами: хитрою Лисичкою, нещасним Собакою та іншими звірами, яким нелегко живеться у лісі…
Дата прем’єри – 28 квітня 2016 року

Тривалість вистави 1 год.

Л.Кушкова

КОЗА ДЕРЕЗА

                                    Музична казка за народними мотивами
Режисер: народна артистка України Лідія Кушкова
Композитор: засл. діяч мистецтв України Юрій Кутєпов

Сучасна, повчальна, музична казка за народними мотивами, з піснями, танцями, гумором, яка переконає, що часто-густо у житті перемагає зовсім не той, хто фізично сильніший. Жили були дід і баба. Одного дня завітали до них гості, які порадили, щоб якось пережити кризу, запропонували купити у них козу. І тут почалось… Коза, у вигляді сучасної дівчини, яка і співає, і танцює спочатку викликає симпатію, поте через свої вчинки поступово втрачає авторитет. Господарів, які прийняли її, як рідну, пригостили, згодом виганяє з хати. Тих, хто її щодня випасає, оббріхує перед дідом, що начебто нічого «не пила і не їла». Зустрінетеся у казці з вовком, зайчихою, іншими персонажами, які примусять замислитись і дітей, і дорослих над тим, кого ж другом вважати, а кого і … на поріг не пускати…

Прем’єра 2008 року.

У 2015 році казку переглянули польські та чеські глядачі, а 2019 року — за океаном, у Канаді.

Тривалість вистави: 1 год. 10 хв.

В ролях: народні артисти України Л.Кушкова, В.Гунькін, заслужені арт. Укр.: Н.Ніколаєва, В.Мойсеєнко,С.Сушко (Коза), артисти О.Завгородня, В.Носко, В.Олійник, С.Гордельянов, Д.Прищепо, Я.Корольова, Н.Гаврикова, Л.Кусакіна, О.Радочинська та ін.

У масовці — артисти балету

 

 

 

 

 

 

 

 

засл.арт. Укр. Неля Ніколаєва(БАБА), н.а.У. Віктор Гунькін (Дід)
н.а.У. Л.Кушкова (баба), з.а.У. С.Сушко (Коза), з.а.У. Вал. Мойсеєнко (дід)

С.Сушко (Коза-Дереза), Н.Гаврикова (Зайчиха)

Н.Гаврикова (Зайчиха), Л.Кусакіна (Лисичка)

Ведмідь — Сергій Гордельянов

Д.Прищепо (Рак)

Фото М.Сухопара

Казка за народними мотивами
Режиссер – Олексій Владимиров
Художник-постановник – Станіслав Петровський
Виконавчий художник – засл. працівник культури України
Володимир Бобров
Музичне оформлення – Юрій Бєднік
Хореограф – В’ячеслав Івлюшкін

 

Мораль казки українського класика Марка Кропивницького проста: живи за законами Божими, не лежи на печі, склавши руки, борись за своє щастя і воно обов’язково прийде!

 

 

Тривалість вистави – 1година

 

Диригент і аранжувальник –
з.п.к.У. Юрій Бєднік

 

 

Артисти балету. Балетместер —
з.п.к.У. Олексій Коваленко

 

 

Солістка і ведуча Я.Григоришина

 

 

 

 

СВІТОВІ КІНОХІТИ

 

У виконанні естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом засл. діяча мист. України Юрія Бєдніка

У концерті звучить музика в аранжуванні Юрія Бєдніка із кінофільмів : «Зоряні війни», «Володар Перснів», «Амелі», «Джеймс Бонд», «Шерлок», «Кабаре», «Реквієм за мрією», «Пірати Карибського моря» та ін.

 

АНГЕЛИ ТЕБЕ ОБЕРІГАЮТЬ

Театралізований концерт

 

Автор сценарію і режисер – І. Кирильчатенко, ветеран АТО

Сценічне оформлення – засл. працівник культури В.Бобров

Диригент – засл. діяч мистецтв України Ю.Бєднік

Балетмейстер – засл. діяч мистецтв України О.Коваленко

 

У концерті звучать сучасні та народні пісні в супроводі естрадно-симфонічного оркестру, лунають дзвоном пам’яті віршовані і літературні твори часів Майдану та російсько-української війни, через пластику танцю передається радість та біль українського народу, на екрані відображаються художні та документальні хроніки подій сьогодення, а через всю композицію передається жага нації до Перемоги і віра в краще Майбутнє. Концерт є лауреатом фестивалю патріотичного театру «Миротворці-2016», «Арт-Юкрейн-2017», переможець театрального фестивалю «Січеславна-2017» у номінації «За громадянську позицію». Коллектив театру гастролював із концертом у Канаді 2019 року, а також по Україні, неодноразово в зоні АТО.

<< назад

Мюзикл-бурлеск на 2 дії

Режисер-постановник – Микола Яремків
Сценографія і костюми – Микола Костюшко
Композитор – Геннадій Фролов
Диригент – Юрій Бєднік
Балетмейстер-постановник – Олексій Коваленко

Видатний український письменник-гуморист Остап Вишня у 20-х роках минулого століття разом із групою авторів: поетом Майком Йогансеном, прозаїком Миколою Хвильовим і молодими режисерами і композиторами  створили музичну комедію-рімейк за мотивами англійської опери композитора Артура Саллівана та лібретиста Уільяма Гіл-берта «Мікадо». В результаті вийшов бурлеск (іт. жарт) — переробка, перелицювання. Сценічну версію нашої вистави зробив режисер Микола Яремків, а сучасну музику написав харківський композитор Геннадій Фролов.
Усі події із середовища родини та оточення Мікадо – імператора Японії – дотепно й кумедно переведені  на колізії та інтриги, які схожі на ті, що сьогодні мають місце в політиці сучасної України. Сюжет простий та інтригуючий. Японська армія завоювала сусідню Манчжурію. Імператор Мікадо прагне зробити правителем держави сина, принца Нанкіпу. Проте він не хоче, бо закохався без тями в гейшу Юм-Юм і всіляко уникає цього призначення. Щоб примусити сина стати імператором Манчжурії, Мікадо піднімає на ноги всіх міністрів, помічників і урядовців Японії…

Дата прем’єри – 13 липня 2017 року.

за п’єсою Г.Горіна «Поминальна молитва»
переклад Віктора Шевченка
Вірші  О.Шишова/переклад Юрія Бєдніка

«СКРИПАЛЬ НА ДАХУ»

Мюзикл на дві дії

Режисер-постановник – Володимир Назаров
Художник-постановник – Ольга Костюкова
Диригент – з.д.м.У. Юрій Бєднік
Балетмейстер – з.д.м.У. Олексій Коваленко
Асистент режисера – Тетяна Лоза

Основою вистави  є чудова п’єса Григорія Горіна «Поминальна молитва», написана за мотивами творів Шолом-Алейхема, класика єврейської літератури. Дія відбувається на початку XІX століття в українському селі Анатівка, де «з давніх пір живуть українці, росіяни і євреї.  Живуть разом,  працюють разом, лише помирати кожен іде на своє кладовище. Такий звичай». У центрі уваги – сім’я небагатого, але мудрого, набожного Тев’є-молочника, який має дружину Ґолду та аж п’ять дочок, три з яких вже на виданні. Також за звичаєм євреї мали одружуватися з євреями, а батьки самі обирали дітям вигідних женихів, як і в багатьох народів світу тих часів. Проте не так сталося, як гадалося: Ґодл, Цейтл і Хава, хочуть залишити рідну домівку з тими, кого кохають, порушуючи віру й традиції, і досить нелегко батькові Тев’є змиритися із цим фактом і благословити молодят. У виставі піднімаються вічні теми  кохання, пошуку щастя, пошуку Бога і свого місця в житті.

Національний гумор і оптимізм по-філософськи  протистоять різним неприємностям у житті персонажів. У мюзиклі звучить чарівна музика знаменитого американського композитора Джеррі Бока, органічно  переплітаючись із народною – єврейською і циганською.

Тривалість вистави – 2 год. 30 хв.

Дата прем’єри – 15 жовтня 2017 року

Дійові особи та виконавці:

ТЕВ’Є,  молочник – Ігор Томілов

ҐОЛДА, його дружина – засл. арт. України Оксана Петровська ,засл. арт. України Ірина Медяник

Їх дочки:

ЦЕЙТЛ – Вероніка Голованьова, Світлана Сушко

ҐОДЛ –   Яна Корольова, Наталія Штернер   

ХАВА – Тетяна Лоза

ПЕРЧИК, син папіросника, студент – Олексій Таран, Дмитро Прищепо

ЛЕЙЗЕР-ВОЛЬФ,  м’ясник – нар. артист України Григорій Маслюк, Вілен Головко

СТЕПАН, тесляр – нар. арт. України Михайло Чернявський

МЕНАХЕМ-МЕНДЛ, родич Тев’є, людина без визначених занять –
засл. арт. України Віктор Гунькін

МАМА МЕНАХЕМА – засл. арт. України Ірина Медяник

МОТЛ, бідний кравець – Ярослав Безкоровайний

ФЕДІР, писар – Василь Петрушко, Максим Подорожний

УРЯДНИК – засл. артист України Валерій Мойсеєнко, Ігор Кирильчатенко

БАТЮШКА – Максим Подорожний, Василь Петрушко

ПАТРІОТИ РОСІЇ, погромщики – Олена Завгородня, Влад Олійник, Олексій Таран

ФРУМА САРА, бабуся ЛЕЙЗЕРА-ВОЛЬФА  – засл. артистка. України Наталя ТАФІ, Світлана Сушко ,Наталія Штернер                                      

РЕБЕ – нар. артист України Григорій Маслюк,Вілен Головко

СКРИПАЛЬ – Катерина Коляда, Ірина Большакова

БАБУСЯ ҐОЛДИ – Нінель Мальцева, Людмила Кусакіна

ПІВЕНЬ – Світлана Закладна

ПРЕС-РЕЛІЗ

Дніпровський академічний український музично-драматичний театр
ім. Тараса Шевченка
ПРЕДСТАВЛЯЄ
Шедевр світової культури
мюзикл
«СКРИПАЛЬ НА ДАХУ» Джеррі Бока

Прем’єрні покази відбудуться 15, 17, 18 і 29 жовтня 2017 року

Режисер-постановник – нар. арт. Росії Володимир Назаров
Художник-постановник – Ольга Костюкова
Головний диригент та автор перекладу віршів Олександра Шишо-ва — Юрій Бєднік
Балетмейстер – Олексій Коваленко
Завідуючий літературною частиною театру і автор перекладу п’єси Г.Горіна «Поминальна молитва» – Віктор Шевченко

Важко зустріти театрала, та й не тільки театрала, який не чув би про відомий американський мюзикл знаменитого композитора Джеррі Бока «Fiddler on the Roof» («Скрипаль на даху») за мотивами творів класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, а також про однойменний художній фільм, який отримав три Оскара, в тому числі за кращу музику.

У 2004 році режисер і композитор народний артист Росії Володимир Назаров ознаменував відкриття свого Державного музичного театру національного мистецтва саме цією постановкою, але абсолютно в іншій інтерпретації. Від мюзиклу «Fiddler on the Roof» (Скрипаль на даху) залишилася тільки назва та кілька музичних номерів. Володимир Назаров наповнив мюзикл новими сценами з Шолома-Алейхема, радикально змінив фінал і доповнив музичне оформлення безліччю старовинних єврейських мелодій, знайдених в архівах Московської синагоги. Сюжетну канву Володимир Назаров запозичив з п’єси Григорія Горіна «Поминальна молитва».

Мюзикл був номінований на премію «Золота маска» в чотирьох номінаціях! Він мав великий успіх на багатьох сценах Європи, в тому числі в Україні. На сцені Дніпропетровського академічного театру опери та балету побачили «Скрипаля на даху» майбутні меценати Дніпра і загорілися ідеєю мати його в репертуарі одного з рідних театрів.

2014 року за активну підтримку України, за публічне засудження анексії Криму і антинародної діяльності російського ТБ, Володимир Назаров був позбавлений створеного ним театру і будь-якої можливості працювати в Росії.

2015 року В.Назаров, почесний громадянин Новомосковська, переїхав на постійне місце проживання на свою батьківщину, в Україну, де відновив активну діяльність по розвитку музично-театральної культури. Написав і поставив в Дитячому оперному театрі  Києва оперу «Жив собi пес», а в кінці року був запрошений в Дніпро з проханням поставити свого «Скрипаля» на сцені Дніпровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка, яким керує справжній патріот України, віддана своїй батьківщині та мистецтву заслужена артистка України Оксана Іванівна Петровська.

Мюзикл «Скрипаль на даху» відкриває 100-й ювілейний сезон театру!

Меценати міста допомогли оснастити театр новою унікальною звуковою та освітлювальною апаратурою, посприяли виготовленню декорацій, костюмів та реквізиту. Вони здійснюють постійний моніторинг і допомагають усувати дрібні перешкоди на шляху до втілення грандіозного задуму, за що їм глибока подяка.

 

Короткий зміст:

Дія відбувається в Україні, в селі під назвою Анатівка, в 1905 році, де живуть євреї, росіяни та українці. Тев’є-молочник живе бідно, при цьому маючи зі своєю дружиною Ґолдою (засл. артистки України Оксана Петровська та Ірина Медяник) п’ятьох дочок. Не маючи приданого, Тев’є покладає великі надії на Бога, з яким веде філософські бесіди. Далекий родич Менахем-Мендл (засл. арт. України Віктор Гунькін) намагається посватати дочок за багатих женихів, але в решті-решт доброта Тев’є і Ґолди дає можливість дочкам вийти заміж за тих, кого вони кохають. Старша дочка Цейтл (Вероніка Голованьова, Світлана Сушко) виходить заміж за бідняка Мотла-кравця (Ярослав Безкоровайний), середня Ґодл (Яна Корольова (Григоришина, Наталія Штернер) – за революціонера Перчика (Олексій Таран, Дмитро Прищепо), а третя Хава (Тетяна Лоза) – за хлопця Федька, писаря (Василь Петрушко, Максим Подорожний). Ще двом дочкам рано заміж, але вони з великим ентузіазмом беруть участь у долі старших сестер. Це Шпринца (Валерія Шеховцова) і 8-річна Бейлка (Ліза Капустіна)

  Незабаром євреїв Анатівки виселяє царська влада «за межу осілості». Сім’я Тев’є в горі покидає рідні місця.

Мюзикл отримав абсолютно нове сценічне оформлення (сценограф Ольга Костюкова).

На головну роль Тев’є-молочника театр визнав можливим запросити кращого її виконавця з Росії ІГОРЯ ТОМІЛОВА, лауреата Національної музичної премії «Овація» який блискуче вивчив роль  українською мовою.

У виставі також задіяні неймовірно талановиті актори театру, такі як: нар. арт. України Григорій Маслюк (Лейзер-Вольф, м’ясник), нар. арт. України Михайло Чернявський (Степан-тесляр), засл. артистка України Наталія Тафі, Наталія Штернер (Фрума Сара), засл. артист України Валерій Мойсеєнко, Ігор Кирильчатенко (Урядник), Олена Завгородня, Влад Олійник та ін. ( «Патріоти» Росії). У масових сценах задіяні майже всі артисти драми та балету, а також  оркестр театру.

Ми сподіваємося, що мюзикл стане яскравою подією в культурному житті не тільки Дніпра, а й усієї України. Вже зараз, на репетиціях, видно грандіозний масштаб постановки, її безперечні переваги, основані на високому професіоналізмі постановочної групи і артистів театру і його самовідданого директора засл. арт. України Оксани Петровської.

Велика сцена

Мала сцена

І.Карпенко-Карий

«СТО ТИСЯЧ»

Сатирична комедія на 2 дії

Режисер-постановник – нар. арт. України Лідія КУШКОВА

Сценографія та костюми – Володимир МИКОЛЮК

 

«Сто тисяч» – відома п’єса класика Івана Карпенка-Карого, яка була написана у 1889 році. Жанр п’єси «Сто тисяч» – сатирична комедія характерів. У творі висміюється надмірна жадоба до збагачення.

Як розбагатіти, а розбагатівши, піднятися ще вище? У Герасима Калитки два способи: один майже законний – примусово женити сина Романа на багатій, другий, майже геніальний, – укласти угоду з нечистою силою, в особі Невідомого, взявши у спільники кума Савку. Що з цього вийшло? Дізнаєтесь у фіналі вистави.

Дата прем’єри – 2 грудня 2017 року.

 

ДІЙОВІ ОСОБИ  ТА  ВИКОНАВЦІ:

ГЕРАСИМ КАЛИТКА, багатий селянин — Володимир НОСКО

ПАРАСКА, його жінка —          засл. арт. Укр. Оксана ПЕТРОВСЬКА

Засл. прац. культ. Укр. Марія ПРОЦЕНКО

РОМАН, їхній син —       Дмитро ПРИЩЕПО

САВКА, кум герасима —   нар. арт. Укр. Григорій МАСЛЮК

Засл. арт. Укр. Володимир БЕРЕЖНИЦЬКИЙ

БОНАВЕНТУРА, копач —  засл. арт. Укр. Валерій МОЙСЕЄНКО,

Ярослав БЕЗКОРОВАЙНИЙ

НЕВІДОМИЙ, єврей —      засл. арт Укр. Віктор ГУНЬКІН,

Сергій ГОРДЕЛЬЯНОВ

ГЕРШКО, фактор —                 нар. арт. Укр. Василь КРАЧКОВСЬКИЙ

МОТРЯ, наймичка —               Олена ЗАВГОРОДНЯ, Яна КОРОЛЬОВА

КЛИМ, робітник —                  Ігор КИРИЛЬЧАТЕНКО

Володимир Носко (Калитка)

Олена Завгородня (Мотря), Дмитро Прищепо (Роман)

Нар. арт. Укр. Віктор Гунькін (Невідомий)

Нар. арт. України Василь Крачковський (Гершко), Дмитро Прищепо (Роман)

Засл. арт. Укр. Валерій Мойсеєнко (БОНАВЕНТУРА)

Фото М.Сухопара

 

Фото В.Шевченка

Мюзикл за мотивами української народної казки
на 1 дію

Режисер-постановник – Володимир Назаров
Художник-постановник – Борис Голодницький
Диригент – Юрій Бєднік
Балетмейстер-постановник – Олексій Коваленко
Хормейстер – Олена Завгородня

Тривалість вистави 1 год. 15 хв.

Скільки вовка не корми, а він все одно у ліс дивиться… (народна мудрість)

Настав час, коли підстаркуватий сторожовий пес Бровко став нікому непотрібний і господарі вирішують прогнати його з двору. Останньою краплею, що переповнила чашу їхнього терпіння, стало викрадення майна вночі, коли Бровко спав і не здійняв галасу. Вигнаний пес поневірявся лісом і був у дуже пригніченому стані й уже збирався накласти на себе… лапи, як раптом зустрів Вовка. Лісовий хижак знаходить спосіб, як Бровку продемонструвати господарям свою потрібність і повернутися жити до людей.

 

ДІЙОВІ ОСОБИ І ВИКОНАВЦІ:

КАЗКАРКА – засл. артистка України Оксана ПЕТРОВСЬКА

ПЕС БРОВКО — нар. артист Укр. Василь КРАЧКОВСЬКИЙ

ХАЗЯЇН — нар. арт. України Михайло ЧЕРНЯВСЬКИЙ
Дмитро ПРИЩЕПО

ХАЗЯЙКА — засл. арт. Укр. Неля НІКОЛАЄВА
Ольга РАДОЧИНСЬКА

НАРЕЧЕНА – Тетяна ЛОЗА, Людмила КУСАКІНА

НАРЕЧЕНИЙ – Максим Кузнецов

СТОРОЖ І ВОВК – засл. артист України Валерій МОЙСЕЄНКО
Ігор ТОМІЛОВ

ЗЛОДІЙ – Олексій КОВАЛЕНКО

ЗЛОДІЙКА – Олена ЗАВГОРОДНЯ
Яна КОРОЛЬОВА

У масових сценах артисти драми та балету

Засл. арт. України Оксана Петровська (казкарка)

Нар. арт. України Василь Крачковський (Бровко), Ігор Томілов (Вовк)

Нар. арт. України Василь Крачковський (Бровко)

Засл. арт. Укр. Валерій Мойсеєнко (Сторож)

Олена Завгородня, Олексій Коваленко (злодії )

Сучасна комедія на 2 дії

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України
Володимир Петренко
Художник-постановник – Марія Петренко
Прем’єра вистави 22 квітня 2018 року

Дві бабусі мешкають у самому центрі міста, у хорошій квартирі.
Чекають на племінника, продюсера Олега, який має приїхати до них у
гості. Марина Олександрівна вже навіть спекла його улюблені пиріжки.
Днями квартиру пограбували, тому чекають ще й на замірщика, аби
поставити ґрати на вікна. Дзвоник у двері… але на порозі – чиновник із
міської ради із дуже цікавою пропозицією…

 

Дійові особи та виконавці:

 

Олег, продюсер – Валерій МОЙСЕЄНКО, засл. арт. України
Олександр БЛАГОДАРНИЙ, засл. арт. України

 

Валентина Олександрівна, його тітка –  Наталія ТАФІ, засл. арт. Укр.

Марина Олександрівна, її сестра – Марія ПРОЦЕНКО, засл. прац. культури Укр.,

Ольга РАДОЧИНСЬКА

Інга,  наречена Олега, актриса – Галина САМАРА

Віктор, рідний брат Олега, артист – Віктор ГУНЬКІН, нар. арт. Укр/

Кувикін, поліцейский – Володимир НОСКО

Сергій ГОРДЕЛЬЯНОВ

Бабакін, чиновник – Василь ПЕТРУШКО

З.а.У. Валерій Мойсеєнко (Олег), н.а.У. Вікор Гунькін (Віктор)

Вол. Носко (Поліцейський), з.а.У. Світлана Сушко (Інга)

Володимир Носко (Поліцейський), З.а.У. Валерій Мойсеєнко (Олег)

з.а.У. Валентина Сушко (Валентина), Василь Петрушко (Бабакін), Марина Проценко (Марина)

з.а.У. Світлана Сушко (Інга), з.а.У. Валерій Мойсеєнко (Олег)

з.а.У. Валентина Сушко (Валентина), з.п.к.У.  Марія Проценко (Марина), н.а.У. Віктор Гунькін (Віктор)

Драма парадоксу на 1 дію

Фантазія за творами та інтерв’ю Бориса Гуменюка

Інсценізація В’ячеслава Волконського

 

Герой п’єси, ветеран АТО з позивним Солдат, впадає в кому. Опинившись у лабіринті пам’яті, він зустрічається зі своїми альтер его — посередниками між зовнішнім і внутрішнім світами. Солдат не відчуває себе в безпеці, його нав’язлива ідея — знайти зброю для захисту. Зброя — єдине, що йому тепер необхідно! У цьому він бачить своє спасіння.

В уламках розщепленої свідомості героя виникають три сутності: Війна, Любов, Природа. Використовуючи спогади ветерана про події його військового минулого, ці сутності створюють іншу, нову реальність, заводячи Солдата в глибини його ж запаленої свідомості, все далі і далі від світу живих…

Мати бійця не втрачає надії повернути сина до реального світу. Вона намагається звільнити Солдата з пастки подій минулого, вивести за межі кола хворобливих уяв, розбудити в ньому волю до життя. Але герою важко зрозуміти, що є реальним, а що ні. Врятувати його може тільки диво.

Якщо Солдат загине в своєму сні, чи зможе він прокинутися в реальному світі?

«Театр парадоксу пропонує публіці екзистенціальний погляд на зовнішній світ і змушує замислитися над сенсом існування в світі, в якому, здається, немає справжнього порядку або…  світу» (Райан Петті).

На фестивалі «Січеславна-2018» Ігор Кирильчатенко отримав диплом «Краща чоловіча роль».

Ігор Кирильчатенко (Солдат), Вероніка Голованьова (Війна)

Ігор Кирильчатенко (Солдат), н.а.У. В.Крачковський (Єнерал)

 

 

Музика Володимира Назарова                                                          Вірші Петра Маги

ОДИН ДЕНЬ іЗ 1000 НОЧЕЙ

Музична комедія на 2 дії

(За п’єсою А.Крима «Стара нова історія» за мотивами творів про Ходжу Насреддіна)

Режисер – Володимир Назаров
Диригент – Юрій Бєднік
Художник – Борис Голодницький
Художник по костюмах – Ольга Іванова
Балетмейстер – Олексій Коваленко

У головних ролях:

Ходжа Насреддін – Ярослав БЕЗКОРОВАЙНИЙ, Дмитро ПРИЩЕПО

Гюльджан – Яна КОРОЛЬОВА, Тетяна ЛОЗА

Емір – Ігор ТОМІЛОВ

Джафар – нар. арт. Укр. Віктор ГУНЬКІН, засл. арт. Укр. Вілен ГОЛОВКО

Гусейн Гуслія – Максим КУЗНЕЦОВ

Візир – нар. арт. Укр. Василь КРАЧКОВСЬКИЙ, арт. Василь ПЕТРУШКО

Бухарський емірат 18-19 століття. Держава, що існувала на території сучасного Узбекистану, Таджикистану та частини Туркменії. Головою держави є емір, який має необмежену владу над своїми підданими. Візир – права рука еміра, його помічник, який збирає податки з населення, в тому числі й податок  «на просто так», керує судом, навіть, вміє читати думки свого повелителя, поки той спить, і врешті решт, разом із начальником варти Асланбеком розшукує головного ворога – каламутника спокою Ходжу Насреддіна, головну дійову особу вистави.

Ходжа Насреддін – персонаж фольклору низки народів Середземномор’я, Близького Сходу, жартівник і дотепник , герой тисяч анекдотів переважно на злобу дня — про бідних і багатих, про чиновників і духовенство та викривальних, що висміюють людські вади  — про жадібних і щедрих, неправдивих і чесних, дурних і мудрих. Часто в образі Насреддіна переплітаються риси хитруна і дурника, мудреця і жартівника. Перші анекдоти про Ходжу Насреддіна було записано у Османській імперії в XVI столітті.

Олексій Хвостюк (малий Ходжа), Олександра Петровська (мала Гюльджан)

У нашій гумористичній музичній виставі в полон до еміра (не без допомоги бридкого лихваря Джафара) потрапляє Гюльджан, вродлива дочка гончара Ніяза, в яку ще з дитинства закоханий Ходжа. Звичайно, винахідливий  Насреддін разом із спільником, звіздарем Гусейном Гуслія вирушають на допомогу дівчині. Вдаючись до  хитрощів їм  вдається   потрапити до палацу повелителя Бухари.
Дата прем’єри – 24.06. 2018 року

 

Мала сцена  Е.Хемінгуей
Переклад з англійської В.Митрофанова

СТАРИЙ І МОРЕ
Драматична притча на 1 дію

Інсценізація, постановка, підбір музики,
сценографія та акторське виконання
заслуженого артиста України
ВІЛЕНА ГОЛОВКА

Відомий американський письменник Ернест Хемінгуей у 1952 році опублікував свою повість «Старий і море» у журналі «Life». Тільки за два дні було продано 5 мільйонів примірників. Наступного року автор отримає за твір Пулітцерівську премію, а 1954 року Нобелівську премію з літератури.
Поєдинок рибалки Сантьяго з величезною рибиною марліном , яка носила його човен не один день, стала для автора приводом розповісти про гідність людини, біль і щастя переможця, яка привезла додому скелет трофея, обгризеної акулами. Старий підтвердив істину, що часто повторюється у книгах Хемінгуея – «переможець не отримує нічого», але образ рибалки викликає симпатію і захоплення. «Не для того людина народжується, щоб терпіти поразки. Її можна знищити, але не можна перемогти» – промовляє головний герой слова, які стали афоризмом.
Режисер і виконавець заслужений артист України Вілен Головко вперше в Україні переносить відомий твір на театральну сцену. Ідея вистави, на його думку, така – чесна людина скільки б не заробила, акули все відберуть. Але його герой Сантьяго наводить приклад, що з ними можна боротися і відчайдушно бити дубинкою по їх риб’ячим мордам!

Тривалість вистави – 1 год. 15 хв.
Дата прем’єри – 3 жовтня 2018 року.

Мала сцена                                                                                                    М.Матіос

 

«За надмірну любов»

Сповідь на 1 дію

(За мотивами книги «Вирвані сторінки з автобіографії»)

 

Ідея, інсценізація і виконання – заслужений працівник культури України Марія Проценко

Режисер – народна артистка України Лідія Кушкова

Художник – заслужений діяч мистецтв України Іван Шулик

У виставі звучать авторські пісні народного артиста України Валерія Ковтуненка.

 

Сучасна українська письменниця Марія Матіос через свої автобіографічні спогади в книзі «Вирвані сторінки з автобіографії» проводить нас лабіринтами складних людських доль відомих митців Західної України.

Творців вистави  вразила сповідь авторки книги, в якій піднімається тема тоталітарної системи і ролі митця в ній, а саме: роздуми про фільм «Білий птах із чорною ознакою» режисера Юрія Іллєнка, загадкову загибель композитора Володимира Івасюка, сміливий виступ-протест Марії Матіос у Чернівецькій філармонії та розповідь про злети і падіння солістки балету Національної опери.

До вистави  увійшли також матеріали, зібрані Марією Проценко, про  митців-героїв, які протистояли тодішній радянській системі в Східній Україні, зокрема в м. Дніпро. Актриса веде нас терновими стежками життя наших земляків,  втілюючи мрію однієї з героїнь Марії Матіос: «Хоч би тим, що полягли героями, поставити свічечку в поминальні дні, аби дізнатися , як живуть живі наші герої».

Вистава є  сучасною, гострою і надзвичайно необхідною для патріотичного  виховання підростаючого покоління і для збереження єдності України.

 

Засл. працівник культури України Марія Проценко

Марія Проценко, Марія Матіос (на екрані)

Нар. арт. України Валерій Ковтуненко, поет, композитор (організатор театру-студії «Воля» у 1991 році, директор Дніпровського театру ім. Т.Шевченка 1994-2016 рр. )

Іван Шулик — голова Дніпровського РУХу на початку 1990-х років, засл. діяч мистецтв України, сценограф багатьох вистав Дніпровського театру ім. Т.Шевченка у 1980-2000 рр.

Члени партії Народний Рух України м. Дніпро

Володимир Назаров
Переклад з російської Віктора Шевченка
Вірші Петра Маги

«Піросмані або мільйон червоних троянд»

Романтичний мюзикл на 2 дії

Режисер-постановник і композитор – ВОЛОДИМИР НАЗАРОВ
Диригент і аранжувальник – заслужений діяч мистецтв України ЮРІЙ БЄДНІК
Художник – БОРИС ГОЛОДНИЦЬКИЙ
Художник по костюмах – ОЛЬГА ІВАНОВА
Хореографія – заслужений діяч мистецтв України ОЛЕКСІЙ КОВАЛЕНКО
Хормейстер – Анжела МАСЛЕННІКОВА

В основу мюзикла покладена справжня романтична історія кохання знаменитого грузинського художника Ніко Піросмані до французької  актриси паризького театру мініатюр «Бель Вю» Маргариты де Севр, яка сталася 1905 року під час її гастролей у Тифлісі.

Дата прем’єри – 17 листопада 2018 року 

 

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

НІКО ПІРОСМАНІ, художник – Олександр ПОЗДНЯКОВ
МАРГАРИТА ДЕ СЕВР, французька актриса і співачка – Юлія СИДОРУК
Яна КОРОЛЬОВА   

ТІТОНЬКА СОФІКО – заслужена артистка України Оксана ПЕТРОВСЬКА
                                    заслужена артистка України Неля НІКОЛАЄВА

ВНУЧКА ЛЕЙЛА – Олександра ПЕТРОВСЬКА,
                               Ліза КАПУСТІНА

АКСАКАЛ ДЯДЕЧКО САНДРО – Ігор ТОМІЛОВ           

НАЧАЛЬНИК ВОКЗАЛУ – народний артист України Григорій МАСЛЮК

КНЯЗЬ – Ігор ТОМІЛОВ

УПРАВЛЯЮЧИЙ – народний  артист України Віктор ГУНЬКІН

ЛИХВАР – народний артист України Михайло ЧЕРНЯВСЬКИЙ

ГУСАР – заслужений діяч мистецтв України Олексій КОВАЛЕНКО

СТУДЕНТ – Максим КУЗНЕЦОВ

ВЕДУЧИЙ АУКЦІОНУ СОТБІС – Влад ОЛІЙНИК

ДИРЕКТОР ТЕАТРУ – Дмитро ПРИЩЕПО

Кінто, адміністратори, газетярі, масовка – артисти драми та балету

Анатолій Шиян

 

КОТИГОРОШКО

Музична казка на 1 дію

 

Режисер – В.Мальцев (скорочення реж. В.Волконського)

Сценографія Анатолія Пеньковського

Музика Наума Нусбаума

 

 

 

«Котигорошко» — українська народна казка про хлопчика надзвичайної сили, який народився з горошка. За допомогою братів Вернигори, Вернидуба і Біжу-не-набіжуся Котигорошко перемагає Змія і Водяника-смертоносця, визволяє сестру.

Котигорошко — один з образів переможця над лихом, хворобою, негараздами в українському фольклорі. В образі Котигорошка народом втілені такі риси, як богатирська сила, стійкість у боротьбі проти ворогів, вірність та кмітливість.

Засл. арт. Укр. Неля Ніколаєва (Мати), Дмитро Прищепо (Котигорошко)

Засл. арт. Укр. Валерій Мойсеєнко (Змій і Водяник)

Дмитро Прищепо (Котигорошко), з.а.У. Вол. Бережницький (Коваль)

Влад Олійник, Володимир Носко, Макс Кузнецов (Брати Котигорошка)

Галина Самара, Людмила Кусакіна (Зміючки)

Фото Віктора Шевченка

Дійові особи та виконавці:

 

КОТИГОРОШКО – Ярослав Безкоровайний

Дмитро Прищепо

 

КОВАЛЬ, батько Котигорошка – Володимир Бережницький, з.а.У.

Вілен Головко, з.а.У.

Григорій Маслюк, н.а.У.

Михайло Чернявський, н.а.У.

 

МАТИ КОТИГОРОШКА і БАБЦЯ – Ірина Медяник, з.а.У.,

Неля Ніколаєва, з.а.У.

 

ОЛЕНКА – Яна Корольова,

Ольга Радочинська

 

ВЕРНИДУБ – Володимир Носко,

Василь Петрушко

 

ВЕРНИГОРА – Сергій Гордельянов,

Влад Олійник

 

БІЖУ-НЕНАБІЖУСЯ – Максим Кузнецов

 

ЗМІЙ і ВОДЯНИК-СМЕРТОНОСЕЦЬ – Ігор Кирильчатенко,

Валерій Мойсеєнко, з.а.У.

 

І СЕСТРА ЗМІЯ – Олена Завгородня,

Людмила Кусакіна

 

ІІ СЕСТРА ЗМІЯ – Вероніка Голованьова,

Галина Самара

 

СЛУЖКА ВОДЯНИКА – Наталя Гаврикова,

Світлана Сушко, з.а.У.

 

СЛУГА ЗМІЯ – Володимир Кравченко

Максим Малишев

 

 

Петровська Оксана Іванівна після закінчення Дніпропетровського театрального училища працювала артисткою драми і за сумісництвом костюмером театру ім. Т.Шевченка у 1970х роках. Того часу грала Мотрю у комедії Г.Квітки-Основ’яненка «Шельменко-денщик» та інші ролі. Із 2010 року знову у трупі театру. Блискуче виконує такі ролі: Своячениця  («Майська ніч» за М.Гоголем), княгиня («Бал» Л.Кушкової), Кайдашиха  («Кайдашева сім’я» за І.Нечуєм-Левицьким), мадам Гібер («Милі дітки» Ф.Кампо), Доля ( «Лісова пісня» Л.Українки), дружина Б.Хмельницького («Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова), Бабуся («Заради любові» Р.Галушко), Юліанна («Гедда Габлер» Г.Ібсена), Воронова («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М.Кропивницького, Палажка ( «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого), Голда («Скрипаль на даху») Дж.Бока, Зулейка («1 день із 1000 ночей» А.Крима та ін. Зайнята майже у всіх концертах репертуару.

Петровська О.І. як хороший адміністратор з організації глядача реалізувала багато вистав і  гастролей по  Дніпропетровській, Харківській, Полтавській та багатьом іншим областям України. У 2013 році організувала гастролі по Західній Україні, а саме в Тернопільській, Волинській та Рівненській областях. До роботи підходить професійно. Доброзичлива, працелюбна. Користується повагою у колективі. Бере активну участь у громадській роботі, зокрема у діяльності спілки театральних діячів України. Нагороджена дипломами домінанта на фестивалі «Січеславна-2014» в номінації «Краща епізодична роль» за роль Софії  у виставі «Шалене кохання гетьмана», а також має Подяку за активну допомогу в організації цього фестивалю.

У 2015 році у вересні приклала зусилля для організації гастролей театру із трьома виставами до м. Прага (Чехія) та Зелена Ґура (Польща). У 2015-2018 рр. організувала ряд виїзних патріотичних концертів на базі та у зоні АТО. Трупа неодноразово побувала на гастролях із благодійними концертами у прифронтовій зоні – Маріуполі, Красногорівці, Вугледарі, Мар’їнці, м. Курахово Донецької області. Постійно проводить волонтерську роботу.

Директор-художній керівник театру із 2016 року.

У 2017 році організувала дитячу театральну студію «Намистечко», в якій викладають фахівці, артисти театру з високим рівнем професійної кваліфікації, що прищеплює любов до театрального мистецтва, української культури, рідного слова підростаючому поколінню.

В листопаді 2017 р. нагороджена орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ст.  Нагороду вручив особисто Філарет –Патріарх Київський і всієї Руси-України, предстоятель Української православної церкви Київського патріархату.

Восени 2017 року директор-художній керівник театру Оксана Іванівна Петровська стала лауреатом Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття». Премією нагороджуються жінки, волонтери, меценати,  які досягли успіху в професійному житті, займаються благодійністю, які беруть участь у громадському житті, а також досягли успіху в різних сферах: науці, мистецтві, спорті.

На фестивалі «Січеславна-2018» отримала Спеціальний приз ім. засл. працівника культури України Олега  Гришкіна у номінації «Кращий директор» .

Театр проводить значну благодійницьку роботу серед учнів інтернатів, дитячих будинків, дітей з неповних сімей, чорнобильців. Із радістю зустрічають трупу у дитячих оздоровчих таборах області, де театр показує вистави, казки та театралізовані концерти Із 2014 року безкоштовно починають відвідувати заходи учасники бойових дій в зоні АТО,  переселенці та їх діти. За останні три роки вистави театру благодійно відвідали понад 5 тисяч учасників АТО, в тому числі бійці, які перебували на лікуванні та реабілітації в медичних закладах міста, а також члени їх сімей та переселенці із зони АТО за підтримки волонтерського об’єднання «Крила» і благодійного фонду «Допомога Дніпра». Театр проводить просвітницьку, волонтерську роботу, здійснює виїзди із виставами і концертами до військових частин та шпиталів, про що свідчать чисельні подяки на адресу колективу театру. У рамках програми мера Дніпра Бориса Філатова «Культурна столиця» театр постійно дає концерти по місту та області.

Театр щомісяця готує заходи до Державних свят, різних подій і днів пам’яті. Наприклад, відзначено: День пам’яті учасника бойових дій в зоні АТО оперного співака Василя Сліпака (організатори: Міжнародний  благодійний фонд О. Петровського «Солідарність», засл. арт. Укр. О.Петровська, лауреат міжн. премій, письменник А.Балаєв); День пам’яті Героїв Небесної сотні, на який були запрошені духовенство і керівники міста; Вечір пам’яті Іловайської трагедії. (м. Підгороднє); День пам’яті жертв голодомору, День перепоховання Т.Шевченка та ін. Проведено урочисті концерти з нагоди: III річниці Національної гвардії України, Дня конституції, Дня незалежності України, Дня збройних сил України, Дня захисника України, Дня міста, Дня Європи, Дня матері та багато інших.

За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Православної церкви нагороджено Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня.

За 2 роки театр під керівництвом Оксани Іванівни випустив 12 вистав різних жанрів.

Театр неодноразово проводив мітинги-протести біля приміщення театру ім. Т.Шевченка, спрямовані на  визволення політв’язня, кримського режисера Олега Сенцова, активіста Євромайдану 2014 року.

У  закладі наявна сучасна матеріально-технічна база. Використовується сучасна освітлювальна апаратура провідної фірми «Megashow»  з можливістю програмування із англійського пульта «Avolight», світлодіодні світильники; професійна звукова апаратура всесвітньовідомих брендів, відеопроектори. За допомогою спонсорів у 2017 році з’явилися сучасні акустичні системи, ударна установка, синтезатор, монітори, цифрові мікрофони, підсилювачі, звукорежисерські пульти із цифровою передачею даних.

28 травня 2018 року Уряд схвалив проект Указу Президента України «Про надання Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру ім. Т.Г. Шевченка статусу національного». Відповідний документ підготовлено Міністерством культури України за клопотанням Дніпропетровської обласної державної адміністрації.  Велика заслуга у цьому директора-художнього керівника Петровської О.І.

29 вересня 2018 року відбулося грандіозне святкування 100-річчя театру на площі біля театру.  Великі зусилля для організації свята, капітального  ремонту приміщення, випуску книги Т.Шпаковської «Дніпровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка. 100 років» приклала Петровська О.І.

Нар. 08.03.49 у с. Явір Балаклійського р-ну Харківської обл.. Сценічну діяльність КАНЦЕДАЙЛО А.І. розпочав у 1972 р. після закінчення Харківського інституту мистецтв.  Працював актором в Івано-Франківському театрі ім. І.Франка та в інших театрах. Після закінчення у 1983 р. режисерського факультету цього ж інституту (з відзнакою) працював головним режисером у м. Херсоні, з 1993 по 1998 р. – в Івано-Франківську, з квітня 1998 р. – у Дніпропетровську.

Загалом КАНЦЕДАЙЛОМ А.І. поставлено в театрах України більше 50 вистав, і кожна явила глядачу гармонійну єдність фантазії та реальності, сполу-ку інтелекту з емоційністю.

Вистави, що мали потужний резонанс у громадськості: “І віддай їм заслужене ними” за п’єсою М.Куліша “97”, “Камінний господар” Лесі Українки, “Баядера” І.Кальмана, “Заплакані вікна” С.Пушика (за В.Стефаником), “Сватання на Гончарівці” Гр. Квітки-Основ’яненка, “Матінка Кураж та її діти” Б.Брехта , «А далі – тиша» В.Дельмар, «Мамаша» М.Кропивницького та ін.

Більшість вистав режисера отримували нагороди або дипломи Міністерства культури та мистецтв України. Його вистава “Наймичка” за І.Карпен-ком-Карим стала переможцем на Всеукраїнському огляді. Вистава “Хазяїн” за І.Карпенком-Карим здобула симпатію глядача на фестивалі “Класика сьогодні” (1999 р.), ця вистава і режисер отримали дипломи. Вистава “Автобус” за С.Стратієвим була визнана однією з кращих на театральному фестивалі «Січеславна – 1999» Вистава “Украдене щастя” за І.Франком отримала шість  нагород премії «Січеславна – 2000» і Ґран-прі КАНЦЕДАЙЛО А.І. отримав за режисуру. КАНЦЕДАЙЛУ А.І. було присуджено Міжнародну премію ім. В.Блаватського НСТДУ. Володар міської мистецької премії ім. І.Кобринського за виставу «Дами і гусари» А.Фредро (2009р.).

На цьому ж фестивалі Січеславна-2014 отримав диплом переможця за кращу режисуру («За двома зайцями» М.Старицького), а 2015-го року за виставу «Чорна комедія» П.Шеффера. На фестивалі «Ноmo ludens-2016» м.Миколаїв вистава А.Канцедайла «Зона» П.Ар’є отримала п’ять дипломів. З.а.У. В.Гунькін отримав Гран-прі «Січеславна-2017» за виконання головної ролі Баби Прісі. Узагалі режисером у даному театрі поставлено близько 20 вистав.

 

 

Кушкова Лідія Степанівна народилася 14.06.39 в сім’ї військовослужбовця.  Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (клас професора М. Крушельницького) з відзнакою (1962р). Уся юність пройшла у с. Макіївка Смілянського р-ну Черкаської області.

У 1962 р. разом із першим чоловіком Шевченком Володимиром Павловичем , н.а.У., у трупі Дніпропетровського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка. За роки напруженої мистецької праці виросла в яскраву творчу особистість, створивши більше ста неординарних сценічних ролей. Нагороджена орденом «Знак пошани» (1971), «Народна артистка України», 1979. Лауреат театральної премії ім. Марії Заньковецької (2005). Орден «Княгині Ольги» ІІІ ступ. (2009). Лауреат міської іменної премії ім. З.Хрукалової (2013). «Орден  Святої великомучениці Варвари» ІІ ступ., 2014. 1987 року виховала курс акторів у Дніпропетровському театральному училищі. Депутат Дніпропетровської обласної ради п’яти скликань (1969 – 1979). Багатьом колегам допомогла отримати квартири.

Викладала сценічну мову акторам 1991 року випуску. Багато із них стали прекрасними митцями, отримали почесні звання.

Артистка широкого діапазону. ЇЇ індивідуальність  вирізнялася яскравою емоційністю, органікою, мистецтвом перевтілення, глибоким знанням українського побуту і мови.  Драматичні і комедійні образи, створені актрисою, сповнені магічною привабливістю, динамічним розвитком, безпосередністю, соковитим гумором.

Лідія Кушкова,  знана в Україні і за її межами, 60 років самовіддано працювала на сцені українського театру, була справжнім патріотом своєї держави,   талановито створюючи магічні жіночі образи,  наділені глибоким ліризмом і психологізмом. Критики  високо цінили її роботи. У 2015 році її вистави були представлені у Чехії та Польщі, а у 2019 році захоплено сприяняли  канадські глядачі.

Створила галерею яскравих різнопланових сценічних образів: Наталка («Горлиця» О.Коломійця – респ. премія), Оксана («Марина» М.Зарудного), Оленка «Голубі олені» О.Коломійця – респ. премія), Харитина («Не стріляйте в білих лебедів» Б.Васильєва), Інеса «З коханням не жартують» П.Кальдерона), Наталя («Лимерівна» за П.Мирним), Мотря та Аграфена «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Ловійса («Молода хазяйка Ніскавуорі» Х.Вуолійокі — диплом II за кращу жіночу роль на фестивалі заруб. драм. СРСР), Марійка («Солдатська вдова» М.Анкілова), Катря («Оборона буші» М.Старицького), Памела Кронкі («Дорога Памела» Дж.Патріка),  Гурмижська («Ліс» М.Островського), Марат Казей «Марат Казей» В.Зуба),  Гітель («Двоє на гойдалці» У.Гібсона), Фроська («Піч на колесі» Н.Семенової), Надя («Бульварний роман» Ю.Едліса), Жозефіна («Наполеон і корсиканка» І.Губача), Єлизавета («Королева Марія Стюарт»  за В.Шіллером) та багато інших.

 Разом із другим чоловіком нар. арт. України Ковтуненком В.І. створила театр-студія «Воля» (1990), що відкрився виставою «Маруся Чурай» за однойменним твором Л.Костенко. Це була перша в Україні інсценізація чудового твору.  У 1991 запрошена на посаду головного режисера творчого об’єднання «Воля» на Дніпропетровській державній телерадіокомпанії. Більше десяти телефільмів і телепередач (автор сценарію, режисер і актриса) були показані на 1-му каналі українського телебачення і отримали позитивну оцінку глядачів і критиків. Кращі фільми за творами Лесі Українки : «Одержима», «Йогана жінка Хусова», «На полі крові»; М.Коцюбинського «Що записано в книгу життя», «Фермерські пригоди» (за п’єсою М.Фора «Біс вселився»). Телепередачі: «Червона калина, чого в лузі гнешся…» (Про життя і творчість І.Франка), «Я маю в серці те, що не вмирає…» (За творами Лесі Українки), «Мова персонажів у комедії Г.Квітки-Основ’яненка «Шельменко-денщик», «Поета душа невмируща» (за творами Т.Шевченка), «Свіча»(за творами В.Симоненка) та ін..

З 1993 по 1997 служила головним режисером Дніпропетровському театру юного глядача,  в якому здійснила постановку семи вистав українською мовою: «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого, «Гидке каченя» Г.-Х. Андерсена, «Москаль-чарівник» І.Котлярев-ського, «Маленький принц» А.Сент-Екзюпері,  «Пригоди Гекльберрі Фінна» за М.Твеном, «Білий Медвідь та Чорна Пантера»  В.Винниченка, «Принцеса на горошині» Г.-Х. Андер-сена, які визнали юні глядачі, колектив театру. Майже кожна вистава була позитивно висвітлена у пресі.

Із 1997 року режисер і артистка  Дніпроського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка. На сцені театру ім.Т.Шевченка роками йдуть  вистави, поставлені Лідією Кушковою: «Наталка-Полтавка» І.Котляревського, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Лісова пісня» Л. Українки, «Мірандоліна» («Господиня готелю» К.Гольдоні), «Конкурс» О.Галіна, «Страсті по Торчалову» М.Воронова, «Аршин мал  алан» У.Гаджибекова, «Запороги» В.Веретенникова, «Тітонька Чарлі» Б.Томаса, «Сільва» І.Кальмана, «Бал» Л.Кушкової, багато з яких були показані також на сценах театрів багатьох міст України, в тому числі Києва і Харкова, Одеси. Схвальні рецензії на вистави «Назар Стодоля», «Лісова пісня» виходили на сторінках столичної преси  та інших міст України.

 

Прекрасний читець   літературних творів. У сімдесятих роках за участь у конкурсах, присвячених Тарасу Шевченку (м.Дніпропетровськ) та Івану Франку (м.Львів), була нагороджена  творчими відрядженнями до міст Москви та Ленінграда (Петербурга). У 1981 році отримала диплом другого ступеня на конкурсі гумору в Києві. У 1998 році стала лауреатом  фестивалю «Ялтинська осінь», присвяченого творчості Лесі Українки. Лауреат престижного всеукраїнського  конкурсу  «Сучасна українська драматургія»-2000р, (м. Біла Церква). Лауреат Всеукраїнського фестивалю гумору «Вишневі усмішки»-2001, м. Київ. Того ж року здійснила постановку драми «Назар Стодоля» Т.Шевченка, з якою театр гастролював у Києві на сцені музично-драматичного театру ім. І.Франка. На виставі був присутній Президент України.

У 2001 році отримала ґран-прі щорічного регіонального театрального фестивалю «Січеславна» за авторську моно-виставу «Кайдашиха» за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».   Вистава «Сільва» І.Кальмана (реж. Кушкова Л.С.) визнана кращою музичною виставою («Січеславна»-2008).

У 2006 році написала і здійснила постановку вистави-концерту «Бал», присвяченої життю і творчості Т.Шевченка. У 2008р. казка «Коза-Дереза» написана і поставлена Л.Кушковою,  нагороджена дипломом управління культури та мистецтв міської ради. Здійснила постановку казки «Лускунчик» за Е.Т.А Гофманом та інсценізувала повість М.Гоголя «Майська ніч або утоплена» і поставила музичну феєрію «Майська ніч» (муз. М.Лисенка і нар. пісні), пізніше – музичну комедію «Тітонька Чарлі» О.Фельцмана, «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка, «Кайдашева сім’я» за І.Нечуєм-Левицьким.

За останні  роки створила яскраві образи Долі («Лісова пісня» Л.Українки), Жозефіни («Наполеон і Корсиканка» І.Губача), Дориди («Діоген» Б.Рацера, В.Константинова), княгині Рєпніної («Бал» Л.Кушкової), Королеви («Лускунчик» Е.Т.А. Гофмана),  Бабусі («Коза-Дереза» Л.Кушкової), Фени Степанівни («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Кайдашихи («Кайдашева сім’я» за І.Нечуєм-Левицьким), Мадам Гібер («Милі дітки» Ф.Кампо), Еухенії («Дерева вмирають стоячи», які були широко висвітлені у засобах масової інформації.

Навесні 2013 року на Фестивалі української казки (м.Дніпропетровськ) Л.Кушкова за свою музичну казку за народними мотивами «Коза-Дереза» була нагороджена двома дипломами у номінаціях «Кращий автор п’єси» і «Краща драматична вистава».

У листопаді 2013 року до 95-річчя з дня створення театру здійснила постановку історичної драми сучасника В.Веретенникова «Шалене кохання гетьмана», в якій блискуче зіграла роль Софії, дружини Б.Хмельницького.

Кращі ролі: Феся («Циганка Аза» М. Старицького), Пілар («Перепочинок в Арко Іріс» Д. Димова), Анка («Розсудіть нас, люди» А. Андреєва), Настка («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Орися («Незакінчений роман» М. Макаренка), Люба Габай («Я відповідаю за все» Ю. Германа), Джоан («У пущі» Лесі Українки), Оксана («Марина» М. Зарудного за Т. Шевченком) Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Марійка («Солдатська вдова» М. Анкілова), Харитина («Не стріляйте в білих лебедів» за Б. Васильєвим), Оленка, Наталка («Голубі олені» О. Коломійця), Мотря, Аграфена Семенівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Ловійса («Молода хазяйка Ніскавуорі» Х.Вуолійокі ), Гітель («Двоє на гойдалці» У.Гібсона), Ольга Панченко («Кафедра» В. Врублевської), Катерина ІІ («Фаворит» В. Пікуля), Перша леді («Міс Америка» В. Манівця), Гурмижська («Ліс» О. Островського), Памела («Дорога Памела» Дж. Патріка), Інесса («З коханням не жартують» П. Кальдерона), Кайдашиха (і автор однойменної моновистави за «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького), Варя Волкова («Конкурс» О.Галіна), Єлизавета («Королева Марія Стюарт» за Шиллером), Дорида («Діоген») Б.Рацера, В.Константинова, Еухенія («Дерева вмирають стоячи») А.Касони та багато ін..

Режисер-постановник:

Телефільми на Дніпропетровському телебаченні (разом із  нар. арт. України Валерієм Ковтуненком): «Йоганна, жінка Хусова» (91), «Одержима» (91), «На полі крові» (92) Лесі Українки, «Фермерські пригоди» («Біс вселився» М.Фора) та ін..

Дніпропетровський  ТЮГ. «Гидке каченя» Г.Х. Андерсена, «Маленький принц»  за А. де Сент-Екзюпері , «Чорна Пантера і Білий Ведмідь»,  В. Винниченка, «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого, «Москаль-чарівник» І.Котляревського, «Принцеса на горошині» Г.-Х.Андерсена, «Пригоди Гекльберрі Фінна» М.Твена та ін.

Дніпропетровський театр ім.Т.Шевченка. «Без вини винні» О. Островського (1995), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1997) «Шлюб за оголошенням» В. Канівця (1998), «Мірандоліна» («Господиня готелю») К. Ґольдоні (1999), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (2001), «Конкурс» О. Галіна (2002), «Операція «Мільйончик» В.Селезньова (2002), «Бульварний роман» Ю. Едліса (2002), «Страсті за Торчаловим М. Воронова (2003), «Лісова пісня» Л.Українки (2003), «Запороги» В.Веретенникова (2004), «Аршин мал алан»  У.Гаджибекова (2005), «Бал» (2006), «Все добре, що кінчається добре» У.Шекспіра (2006), «Сільва» І.Кальмана, 2007 («Краща музична вистава на фестивалі «Січеславна-2007»), «Коза-дереза» Л.Кушкової (2008), «Лускунчик» Е.Т.А. Гофмана (2009), «Майська ніч» за М.Гоголем (2010), «Тітонька Чарлі» (за Б.Томасом) (2011), «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка (2011), «Кайдашева сім’я» за І.Нечуєм-Левицьким (2012). «Милі дітки» Ф.Кампо (2013), «Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова (2013), «Я бачив дивний сон» за І.Франком(2014), «Пеппі Довгапанчоха» за А.Ліндгрен (2014), «Я вам цей борг ніколи не залишу» за Л.Костенко (2015), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (2016), «Дерева вмирають стоячи» А.Касони (2017), «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого (2017), «За надмірну любов» М.Матіос/М.Проценко (2018),»Суд і сповідь» (2019), «Про що нашептала зірка» В.Воробйової, 2019р.

Автор п’єси «Бал», музичної казки у віршах «Коза-Дереза»  та інсценізацій «Майська ніч» за М.Гоголем, а також «Кайдашева сім’я» за І.Нечуєм-Левицьким (диплом «Кращий акторський ансамбль» на фестивалі Придніпров’я «Січеславна -2012» ).
Дніпродзержинський театр ім. Л.Українки : «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка, «Коза-Дереза» Л.Кушкової, «Маруся Чурай» Л.Костенко.

Постановкам Лідії Кушкової притаманні реалізм, яскравість, ясність думки, простота форми.

Нагороджена багатьма медалями і відзнаками Дніпропетровської облради та міської ради.

Віктор Шевченко

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ !

 

https://www.youtube.com/watch?v=er9gKty-udM

 

 

 

Бєднік Юрій Юрійович, народився 1986 року в м. Дніпро. Закінчив Дніпропетровську консерваторію ім. М.Глінки (2010). Спеціальність – викладач, концертний виконавець, керівник оркестру. З 2002 року (з перервою) – артист оркестру театру (флейта). Із 2010 року – головний диригент оркестру. Лауреат всеукраїнських конкурсів. З гастролями у складах різноманітних ансамблів та оркестрів, а також як соліст, відвідав Польшу, Германію, Італію, Іспанію, Португалію, Францію, Чехію. Є автором музики дитячих казок, що були поставлені на манежі Дніпропетровського цирку («Новорічні пригоди П’ятачка» — 2006р., «Новогодние приключения Мышонка» — 2007р.)
За період роботи у театрі проявив себе як диригент і аранжувальник високого професійного рівня. Створює чудове оформлення до музичних вистав. Виступає у виставах і концертах як музикант мультиінструменталіст. За останні три роки як автор ідеї та аранжувальник створив ряд театралізованих концертів: «Світові кінохіти», «Мультіленд» (повчальний концерт для дітей), «До дня закоханих» та ін. Веде активне громадське життя, оркестр під його керівництвом бере участь у багатьох заходах і святах обласного значення: День міста (на театральному бульварі), День незалежності України, День Захисника Вітчизни, у програмі Бориса Філатова «Культурна столиця» та багатьох ін. Великим успіхом у глядачів із 2014 року користується патріотичний концерт «Ангели тебе оберігають», темою якого є війна на сході України. Неабияка заслуга у цьому диригента естрадно-симфонічного оркестру театру Ю.Ю.Бєдніка. Разом із режисером концерту Ігорем Кирильчатенком стали переможцями у номінації «ЗА ГРОМАДСЬКУ ПАТРІОТИЧНУ ПОЗИЦІЮ» як автори концерту «Ангели Тебе оберігають» на театральному фестивалі Придніпров’я «Січеславна-2017». Із цим концертом театр побував на гастролях в багатьох містах України, в тому числі благодійні в Донецькій області: Вугледар, Красногорівка, Мар’їнка, Курахово.

Постолака Раїса Федорівна, 1938 р.н., після закінчення Вінницького музичного училища розпочала театральну діяльність з 1970 року як артистка  хору. Згодом грає головні ролі у музичних виставах. Як актриса була зайнята у таких виставах, як «Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці» Гр. Квітки-Основ’яненка, «Майська ніч» М.Гоголя, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського та багато інших. Вже більше 25 років працює завідуючою трупою театру і актрисою. Маючи красивий голос, бере участь у святкових концертах. У 2012 році нагороджена грамотами Дніпропетровської обл. організації Нац. Всеукраїнської Муз. Спілки та Управлінням у справах молоді та спорту Дніпр. міської ради  за майстерність виконання у концертних програмах.

Коваленко Олексій Сергійович, 1983 року народження. Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж у 2002 році. У 2002-2008 роках працював артистом Дніпровського цирку. У 2009-2012 рр. – керівник студії сучасного танцю «JumpForce» м. Тюмень. Паралельно викладав хореографію у школі мистецтв  «Ліра». Отримав дві вищі освіти:  Харківська державна академія культури. Спеціальність – «Сучасна хореографія»,2014р. Бердянський державний педагогічний університет, 2015р. Спеціальність «хореографія», магістратура.

Артист балету Дніпровського академічного українського музично-драматичного театру ім.Т.Шевченка з 2012 року. Балетмейстер із 2014 року.  Високопрофесійний танцюрист і хореограф. З успіхом грає у виставах репертуару епізодичні драматичні  ролі, наприклад: Концепольський («Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова), 2-й хлопець («Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького), Пес («Маріца» І.Кальмана), Водій («Дерева вмирають стоячи» А.Касони), Злодій «Жив собі пес» П.Маги та інші.

Белетмейстер-постановник вистав репертуару: «Милі дітки» Ф.Кампо , «Доки сонце зійде роса очі виїсть» М.Кропивницького, «Дерева вмирають стоячи» А.Касони, «Наша кухня» А.Котляр, «Пан Коцький» Л.Кушкової, «Мікадо» Г.Фролова, «Вахтер» Г.Пінтера, «1 день із 1000 ночей» та ін.

Автор хореографії номерів концертів: «З «Україною в серці», «Ангели тебе оберігають», «До дня закоханих», «До Дня пам’яті Небесної сотні», «До Дня Конституції України», «Першої річниці з дня створення повітряного командування «Схід»», «До Дня Прапора» та «Дня незалежності України», захід до дня міста «Самар Фест-2017», концерт до «Дня села Кіровське», «До Дня захисника Вітчизни», «Захід-реквієм до «Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні», «До Дня збройних сил України» та ін.

2016 року балетна трупа на чолі з Коваленком О.С. посіла перше місце на Міжнародному фестивалі громадянської та патріотичної пісні «Надія».

Концерт «Ангели тебе оберігають (АТО)» – дипломант всеукраїнських театральних фестивалів «Миротворці»-2016 та «Art-Ukraine»-2017 («концерт АТО»).  «На щорічному театральному фестивалі Придніпров’я «Січеславна-2017» Олексій  Коваленко нагороджений дипломом «За громадянську та патріотичну позицію»  як балетмейстер-постановник концерту «Ангели тебе оберігають». За високу професійну майстерність, творчу індивідуальність, вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва має подяки від Дніпровської міської ради (2017), дипломами учасника та переможця у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, Військово-цивільної адміністрації міст Красногорівки, Мар’їнки, Вугледару, Авдіївки Донецької області, де театр неодноразово давав благодійні концерти.

Із 2017 року викладач театральної студії «Намистечко» при Дніпровському академічному театрі ім. Т.Шевченка.

У 2018 року отримав почесне звання — заслужений діяч мистецтв України.

Шевченко Віктор Володимирович народився 1976 року в м.Дніпро.
1999 року закінчив Херсонський державний педагогічний університет (філологічний факультет, спеціальність «Українська, англійська мова та література»).

1993-1994 рр. – артист драми Дніпропетровського ТЮГу,

1999-2004 рр. – викладач укр. та англ. мов у загальноосвітніх закладах  Дніпра.

2004-2006 рр. – артист драми  Дніпровського академічного театру ім. Т.Шевченка.

У 2006-2007 рр. – диктор на 27-му Дніпровському телеканалі.

Із 2006 року – керівник літ.-драм. частини Дніпровського національного театру ім. Т.Шевченка.

Автор  інсценізації «Лускунчик» Е.Т.А.Гофмана. Здійснив переклад із російської на українську мову таких п’єс: «Нові пригоди кота Леопольда» Б.Дмитрієва, «Королева Марія Стюарт» Д.Мараїні (За Ф.Шиллером),  «Новорічний єралаш» Володимира Шарика, «Безіменна зірка» М.Себастіана, «Маріца»  І.Кальмана (п’єса і вірші Ю.Дімітріна), «Поминальна молитва» Г.Горіна  (мюзикл «Скрипаль на даху» Дж.Бока), «Піросмані» В.Назарова, «Чарівник Смарагдового міста» (інсцен. і вірші А.Богачової).

Адміністратор офіційного сайту театру ukrdrama.dp.ua
Секретар художньої ради театру та конкурсної комісії.

За М.Гоголем
Інсценівка та музика В. Назарова (і укр.народна)
Вірші П.Маги

ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ
ПОБЛИЗУ ДИКАНЬКИ

Музична комедія на 2 дії

Режисер-постановник – Володимир Назаров
Диригент і аранжувальник – засл. діяч мистецтв України  Юрій Бєднік
Хореографія – засл. діяч мистецтв України Олексій Коваленко
Сценографія – Борис Голодницький

           Пропонуємо глядачу нашу сценічну версію відомого  твору «Ніч перед Різдвом», написаного класиком Миколою Гоголем.
          Вакула, хороший коваль і талановитий маляр із Диканьки, безнадійно закоханий в Оксану, дочку козака Чуба. На колядках в ніч перед Різдвом Оксана жартома обіцяє вийти за Вакулу заміж, якщо він дістане їй черевички, які носить сама цариця. Розуміючи, що йому ніколи не виконати цього прохання, Вакула з горя хоче втопитися. Але до рук закоханого хлопця несподівано потрапляє чорт, який прийшов за любовними втіхами до його матері, спокусливої Солохи. І раптом Вакулі спадає на думку цікава ідея…

 

Яна Корольова (Оксана)

Ярослав Безкоровайний (Чортик-помічник), Яна Корольова (Оксана), Максим Кузнєцов (Вакула)

Яна Корольова (Оксана), Максим Кузнецов (Вакула)

Сцена з вистави
Максим Кузнєцов (Вакула), нар. арт.Укр. Гр.Маслюк (Чуб)

Олена Завгородня (Солоха), Дмитро Прищепо (Голова)

Нар. арт. України Віктор Гунькін (Дяк), Олена Завгородня (Солоха)
Ігор Томілов (Чорт)
Максим Кузнєцов (Вакула), Сергій Гордельянов (Пацюк)

Запорізькі козаки
Засл. арт. України Наталя Тафі (Цариця), Ігор Томілов (Чорт-Потьомкін)

Засл. арт. України Наталя Тафі (Цариця)

Фото Віктора Шевченка

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ

ЧУБ, козак – нар. арт. України Григорій Маслюк

засл. арт. України Вілен Головко

ОКСАНА, дочка Чуба – Яна Григоришина

КУМ ЧУБА – нар. арт. України Михайло Чернявський

ЖІНКА КУМА – засл. арт. України Неля Ніколаєва

Людмила Кусакіна,

 

ВАКУЛА, коваль і маляр – Максим Кузнецов

СОЛОХА, мати Вакули, удова – Вероніка Голованьова,

Олена Завгородня

ЙОСИФ НИКИФОРОВИЧ, дяк – нар. арт. України Віктор Гунькін

Володимир Носко

ГОЛОВА – Дмитро Прищепо,

Василь Петрушко

ШАПОВАЛЕНКО, ткач – засл. арт. України Володмир Бережницький

Влад Олійник

КОЗАКИ: Ігор Кирильчатенко, Василь Петрушко, Максим Кузнецов, Іван Карпович

ЧОРТ –   Ігор Томілов

ПАЦЮК, знахар-екстрасенс – Сергій Гордельянов

ЛІДЕР – Влад Олійник

МАЛИЙ ЧОРТИК – Ярослав Безкоровайний

Олег Пилипенко

ЦАРИЦЯ – засл. арт. України Наталя Тафі,

засл. арт. України Неля Ніколаєва

 

ТКАЧИХА з синім носом – засл. арт. України Наталя Тафі

ДЯЧИХА – Ольга Радочинська

У масових сценах артисти драми та балету.

 

<< назад

Чернявський Михайло Олександрович народився в с. Очеретянка Черняхівського р-ну Житомирської обл.). Народний артист України (2004). Володар Ґран-прі регіонального театрального фестивалю “Січеславна-2000” за виконання ролі Миколи Задорожного (драма І. Франка “Украдене щастя” у постановці А.Канцедайла),  Лауреат міжнародного фестивалю «Класика сьогодні» (м.Дніпродзержинськ). Лауреат респ. премії ім. М.Крушельницького. Лауреат міської іменної премії ім. М.Стороженка.  За особисті  заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області нагороджений медаллю облради «25 років незалежності України» (2016). Закінчив Київський держ. ін-т театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1975). У трупі театру з 1975 року. Сценічні образи, створені Михайлом Чернявським відзначаються яскравою художністю, високою гуманністю, ідейною наснаженістю відповідно до вимог часу. Акторське єство актора – рідкісне поєднання здобутого з досвідом професіоналізму високого рівня і природного відчуття найтонших нюансів взаємин між людьми, майстерного володіння засобами і прийомами створення художнього образу та широти душі.  Завжди надзвичайно вимогливий до своєї роботи над роллю, що дозволяє досягти глибокого проникнення в драматургічний матеріал, психологічної вмотивованості та органічності перевтілення. Актору однаково блискуче вдаються як комічні, так і глибоко драматичні ролі.

          Кращі ролі: Річард ІІІ („Річард ІІІ” В.Шекспіра),  Мітродан, Флоріо („Декамерон” Дж.Боккаччо), Федір («Лавка» А.Гельмана), Сольоний („Друге весілля в Малинівці” І.Поклада), Голохвостий („Дамських справ майстер” В.Шевцова), Льовка („Биндюжник і король” І.Бабеля), Боярський („Биндюжник і король” І.Бабеля), Тев’є-молочник („Тев’є молочник” Шолома Алейхема), Т.Шевченко („Віщі сни Прометея” В.Канівця та „Наймичка” Т.Шевченка), Афанасій Іванович („Сорочинський ярмарок” за М.Гоголем), Возний („Наталка Полтавка” І.Котляревського), Стецько („Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ’яненка), Безвідповідальний („Автобус” С.Стратієва), Василь Бок („Конкурс” О.Галіна), Торчалов („Страсті по Торчалову” М.Воронова), Іван Сірко («Запороги» і «Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова), Лісовик („Лісова пісня” Лесі Українки), Наполеон („Наполеон і Корсиканка” І.Губач), Каленик («Майська ніч» за М.Гоголем), Шпак («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка»), Феноген («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Антон Завада («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»), Бальбоа («Дерева вмирають стоячи»), Степан («Скрипаль на даху» Дж.Бока), Хазяїн («Жив собі пес» В.Назарова), Ніяз («1 день із 1000 ночей» А.Крима) та інші. Лауреат різноманітних міських і всеукраїнських конкурсів. Нагороджений багатьма грамотами міського і всеукраїнського значення.

Григорій Андрійович Маслюк, уродженець Харкова, після закінчення Харківського інституту мистецтв ім. І.Котляревського (1969) працює актором Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.
Створені артистом художні образи вирізняються мистецькою багато вимірністю, психологізмом, виваженістю жестів та інтонацій, широкою гамою почуттів . Удостоєний звання Лауреата регіональної театральної премії ім. А.Хорошуна. Лауреат багатьох театральних фестивалів, конкурсів і премій.

Працьовитість і наполегливість, вимогливість у роботі, глибоке проникнення у тканину драматичного твору, внутрішній світ персонажів, вміння тримати увагу глядача протягом усього сценічного дійства забезпечують акторові успіх у глядача.

Серед створених артистом більше ста різноманітних образів слід назвати: Скворцов («Шельменко-Денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Бекінгем («Ричард Ш» У.Шекспіра), Сулейман («Роксолана» за П.Загребельним), Ісус («Вечір Ісуса у Марії Магдалени» Г.Бодикіна), Алонсо («З коханням не жартують» П.Кальдерона), Пухов («Конкурс» О.Галіна), Якут «Запороги» В.Веретенникова, Ліхтаренко («Хазаяїн» І.Карпенка-Карого), Хома Кичатий («Назар Стодоля») Т.Шевченка, Іван («Новорічний єралаш» В.Шарика), Мусташенко «Закон» В.Винниченка, Голова («Майська ніч» за М.Гоголем), Отелло («Історія Отелло» Л.Іцелєва), Ротмістр («Дами і гусари» А.Фредро), Містер Спетлайг («Тітонька Чарлі») за Б.Томасом, Гастрит («Вечір» О.Дударева), Він («Двоє і ніч» В.Мережка, Борис («Заради любові» Р.Галушко), Сірко («За двома зайцями» М.Старицького), Хазяїн («Ромео і Жасмин» О.Гавриша), Омелько ( «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого («Краща чоловіча роль II плану» на «Січеславні-2017»), Кум Савка («Сто тисяч» Карпенка-Карого), Лейзер («Скрипаль на даху» Дж.Бока, Г.Горіна)   та багато інших.

Народився Василь Йосипович у с. Воскодавенці (Козятинського р-ну Вінницької обл.). Народний артист України (2009). Закінчив Дніпроп. театр. училище (1978), (курс Пінської Н.М.), Дніпроп. держ. університет, філ. факультет (1989). У трупі з 1978 року. Лауреат міської іменної премії ім. М.Стороженка.

Василю Крачковському притаманне тонке відчуття слова, ритмомелодики сценічного мовлення, навички глибокого аналізу художнього твору у поєднанні з умінням відтворити і психологічно вмотивувати найскладніші сценічні образи переконують у високому професіоналізмі актора. Член НСТДУ, член художньої ради театру. Незамінним у музичних виставах є вокальний талант артиста. Його прекрасний тенор дозволяє простежити душевний розвиток персонажів п’єс. Проникливе виконання народних та естрадних пісень на концертах завжди зворушує слухачів.

За 40 років творчої діяльності створив безліч яскравих образів. Кращі ролі: Рем Кондаков  у драмі «Березова гілка» Ю.Візбора, Голохвостий («Дамських справ майстер» за М.Старицьким), Курт («Берег»Ю.Бондарєва),  Павлик («Дикий Ангел» О.Коломійця), Льовка («Бендюжник і король» І.Бабеля), Данило  („Засватана – не вінчана” І.Карпенка-Карого), Гриць («Сорочинський ярмарок» за М.Гоголем), Лачі Рач («Циган-прем’єр» І.Кальмана), Олексій ( „Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ’яненка), академік Дмитро Яворницький  („Народжений під знаком Скорпіона” В.Савченка), Петро („Наталка Полтавка” І.Котляревського), Фабріціо („Мірандоліна” („Господиня готелю”)  К.Гольдоні),  Енріко ( „Дім божевільних” Е.Скарпетти), Король («Все добре, що кінчається гаразд») У.Шекспіра, Аскер («Аришин мал алан) У.Гаджибекова, Майор («Дами і гусари» А.Фредро), Едвін («Сільва») І.Кальмана, Ґриґ («Безіменна зірка» М.Себастіана), Левко і Писар («Майська ніч» за М.Гоголем), Шельменко (“Шельменко-денщик») Г.Квітки-Основ’яненка, Лаврін («Кайдашева сім’я» за І.Нечуєм-Левицьким), Пан Коцький («Пан коцький» Л.Кушкової), Тассіло («Маріца» І.Кальмана), Мартин Боруля у однойменній комедії і Фактор («Сто тисяч» Карпенка-Карого), Бровко («Жив собі пес») В.Назарова, «Візир («1 день із 1000 ночей» А.Крима), Левборг («Гедда Габлер») та багато багато інших. Крім участі у культурно-мистецьких заходах мiського, обласного та загальнодержавного значення,  Василь Крачковський вже багато років є їхнім ведучим. Завдяки потужній творчій енергії, постійному мистецькому пошуку та самовдосконаленню досяг високого рівня акторської майстерності. Лауреат різноманітних театральних фестивалів і  конкурсів. Нагороджений почесними грамотами як міського, так і всеукраїнського рівня.

 

Народився Віктор Володимирович Гунькін 13 березня 1957 року в смт Градіжськ Полтавської області. Здобув вищу театральну освіту в Київському інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. З 1982 року Віктор Гунькін – артист драми Дніпродзержинського російського музично-драматичного театру, а з 1995 ро­ку він дарує свою майстерність перевтілення дітям у Дніпропетровському театрі юного глядача.

Досвідченим майстром сцени  актор прийшов у 2004 році    до   Дніпропетровського   академічного   українського    музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. Сценічні образи, створені артистом, виділяються яскравою художністю, емоційністю, елегантністю, шармом.  Актор проникливо і точно відтворює складний внутрішній світ усіх своїх персонажів. Його мистецьке єство – це природне відчуття найтонших нюансів взаємин між людьми, майстерне володіння засобами і прийомами створення художнього образу. Кращі ролі актора у театрі: Нєзнамов («Без вини винні» М.Островського), Лісовик («Лісова пісня» Л.Українки), Хоппер («А далі – тиша» В.Дельмар), Хан («Запороги» В.Веретенникова), Він («9 ночей» М.Вішнєка), Дяк («Сорочинський ярмарок» за М.Гоголем), Пароль («Все добре, що кінчається гаразд» У.Шекспіра), Снизка («Новосельці») М.Кропивницького, Саша  («Новорічний єралаш» В.Шарика), Каленик («Майська ніч» за М.Гоголем) Октавіан («Історія Отелло» Л.Іцелєва), Дросельмаєр («Лускунчик» Е.Т.А. Гофмана), Беббс («Тітонька Чарлі» О.фельцмана), Чаклун («Аладдін» Я.Стельмаха), Дід («Коза-Дереза) Л.Кушкової, Жіль («Маленькі подружні злочини» Е.-Е. Шмітта), Птючка («Маріца» І.Кальмана), Скорик («Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка), Директор цирку («Пеппі Довгапанчоха» за А.Ліндгрен), Поварьонков («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М.Кропивницького), Націєвський («Мартин Боруля», Невідомий («Сто тисяч» І.Карпенка-Карого), Менахем( «Скрипаль на даху» Дж.Бока), Джафар («1 день із 1000 ночей» А.Крима), Дяк («Вечори на хуторі поблизу Диканьки»)та багато інших. Бере активну участь у житті колективу та організації театралізованих самодіяльних святкових концертів. Лауреат і дипломант театральних конкурсів.
У вересні 2014 року майже одностайно на зборах колективу був обраний головою профкому театру. Восени 2016 року на фестивалі «Homo ludens» м. Миколаїв нагороджений двома спеціальними  дипломами альтернативної художньої ради «За краще акторське перевтілення» та «За найвищу акторську майстеність» – роль Баби Прісі («Зона» П.Ар’є) , реж. А.Канцедайло. Володар Ґран-прі «Січеславна-2017» за цю ж роль. З нагоди 60-річчя нагороджений почесною грамотою Міністерства культури України. 2018 року отримує почесне звання «Народний артист України».

ЗАЙНЯТИЙ МАЙЖЕ У ВСІХ ВИСТАВАХ РЕПЕРТУАРУ !

Бережницький Володимир Теодорович народився 18.081955 у м.Івано-Франківськ.  З 1972 року  у мистецтві. Працював у драматичних театрах : Львівський ТЮГ (72р), Києвському обл. театрі ім. Саксаганського(73-74), 74-76 — служба в армії. У 1976 році вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва (курс Л.А.Олійника). Закінчив навчання у Харківському державному інституті мистецтв ім. І.Котляревського (курс О.Б.Глаголіна) (1981). Від 1981 року – артист драми театру ім. Т.Шевченка.  У творчій біографії можна нарахувати участь  у більше, ніж 100 виставах. Вдумлива, серйозна робота над роллю, мовою персонажа, удосконалення засобів виразності, збагачення їх новими акцентами і нюансами – характерні ознаки сценічного почерку актора. Володимир Бережницький – характерний і комедійний актор. Серед найяскравіших робіт  слід назвати такі: Гриць («Маруся Чурай») Л.Костенко, Арсен («Чужий») О.Ніконенка, Карпо («Безталанна») І.Карпенка-Карого, посол («Фаворит») за В.Пікулем, король Карл XII («Мазепа – гетьман України») Б.Мельничука (за Б.Лепким), Лопуцьковський, Опецьковський («Шельменко-денщик») Г.Квітки Основ’яненка, кравець Василь («Житейське море») І.Карпенка-Карого, Возний («Наталка-Полтавка»), Тольо («Джокер» Г.Запольської), капелан («Дами і гусари») А.Фредро, Маюфес («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Антіох («Діоген» Б.Рацера, В. Константинова), Винокур («Майська ніч») за М.Гоголем, Брессет («Тітонька Чарлі» за Б.Томасом), Михай («Маріца» І.Кальмана), Король Владислав («Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова), Опецьковський («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Дядько Лев («Лісова пісня» Л.Українки), Воронов («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Кропивницького), Гервасій («Мартин Боруля») І.Карпенка-Карого, Ткач («Вечори на хуторі…» за Гоголем) та інші. Знявся у художніх фільмах: «Схватка», «Брат за брата, 3-й сезон», «Пляж» та ін.

Медяник Ірина Михайлівна – випускниця Дніпропетровського театрального училища. багатогранна актриса, яскрава творча особистість із сформованим оригінальним стилем сценічного перевтілення. Полум’яний темперамент, закоханість у театр, а також гарні зовнішні дані дозволяють актрисі створювати цікаві образи, якнайповніше відтворювати на сцені душевний стан героїнь. Уміло користується широким спектром сценічних засобів, психологічно вмотивовує кожен вчинок своїх персонажів, майстерно втілює режисерські установки та мізансцени, що переконує у високому рівні професійної культури актриси і забезпечує їй успіх  серед глядачів. Лауреат міської премії ім. З.Хрукалової. Неодноразовий дипломант і лауреат театрального  фестивалю «Січеславна».

Кращі ролі: Мотря (“Мазепа, гетьман України” за Б.Лепким), Білосніжка (“Білосніжка та гноми” У.Діснея), Мавка (“Лісова пісня” Лесі Українки), Анна (“Украдене щастя” І.Франка), Алкмена (“В цьому домі переночував Бог” Г.Фігейреду), Ніна („Габріель” („Моє століття”) М.Лоранс), Маруся (“Житейське море” І.Карпенка-Карого), Аня (”Вишневий сад” за А.Чеховим), Ліза („Страсті по Торчалову” М.Воронова), Рита («Новорічний єралаш» В.Шарика) та інші. Вдалими і самобутніми, Олімпіада Дмитрівна («Новосельці» за п’єсою М.Кропивницького «Мамаша»), Інна Василівна («Закон» В.Винниченка), Флорамія («Діоген» В.Константинова, Б.Рацера), Мотря «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького), Жізель («Милі дітки» Ф.Кампо), Ліза («Маленькі подружні злочини» Е.-Е.Шмітта), Голда («Скрипаль на даху» Дж.Бока) та багато інших.

Заслужена артистка України Неля Миколаївна Ніколаєва після закінчення Харківського інституту мистецтв ім. І.Котляревського з 1976 року в трупі театру ім. Т.Г.Шевченка. Заслужена артистка України (2004).

Актрисою створено безліч яскравих сценічних образів: Парася («Сорочинський ярмарок») за М.Гоголем, Настя («Бой жінка») Гр. Квітки-Основ’яненка, Марина («Як пани, так і ми») М.Кропивницького, Ярина («Засватана – невінчана») І.Карпенка-Карого, Інигерда («Ярослав Мудрий») І.Кочерги, Асунта («Татуйована троянда») Т.Уільямса, Пухова («Конкурс») О.Галіна, Стеха («Назар Стодоля») Т.Шевченка, Ярина («Запороги»  В.Веретенникова), Графиня («Все добре, що кінчається гаразд» У.Шекспіра), Тітонька Джахан («Аршин мал Алан» У.Гаджибекова), Килина («Лісова пісня» Л.Українки), Своячениця («Майська ніч» за М.Гоголем), Фена Степанівна («Шельменко-денщик») Г.Квітки-Основ’яненка, Баба («Коза-Дереза» Л.Кушкової), Терпилиха («Наталка Полтавка» І.Котляревського), Євдокія Пилипівна («За двома зайцями» М.Старицького), Марія («Наша кухня» Асі Котляр), Хазяйка («Жив собі пес» В.Назарова, П.Маги), Мати («Війни нема… є» за Б.Гуменюком)  та багато інших. Самовіддано й натхненно   актриса відтворює на сцені багатогранні прояви жіночої душі, вкладаючи в кожен образ неповторну експресію, українську душу.

Її героїні приваблюють яскравою зовнішністю, глибоким переживанням, несподіваним розкриттям характеру. Усіх їх об’єднує драматичне сприйняття дійсності, прагнення добра, краси й любові, невгамовний пошук сенсу буття. Привертає увагу щирість і глибокий ліризм, невичерпна наснага актриси.

Надзвичайно проникливо виконує українські народні пісні у музичних виставах і концертах,  зворушуючи глядачів душевністю народного мелосу.

Нагороджена грамотами і подяками від керівництва міста. Дипломант фестивалів і конкурсів. 2000 року Неля Ніколаєва стала лауреатом щорічного театрального фестивалю Придніпров’я «Січеславна» у номінації «Краща жіноча роль» (за роль Насті у виставі «Украдене щастя І.Франка).

Заслужена артистка України Наталія Тафі після закінчення Дніпро-петровського театрального училища (1982 р.) у трупі театру ім.Т.Г.Шевченка. Актрисою створено безліч яскравих сценічних образів, які рік-у-рік приваблюють глядачів глибоким ліризмом, невтомним пошуком життєвої істини та  поетичним сприйняттям оточуючого світу і людей у ньому. Героїні Наталії Тафі відрізняються з-поміж інших надзвичайною правдивістю у розкритті і розвитку  душевних станів, а, інколи, й трагічною долею. Чарівлива жіночість, вміння віднайти влучні інтонації і якнайточніші відтінки у розкритті характерів персонажів, драматичний талант і витончений аристократизм сценічного перевтілення роблять актрису неперевершеним майстром сцени.

Володіючи широким вокальним діапазоном, артистка виступає із концертними програмами у культурно-мистецьких заходах обласного та загальнодержавного значення, крім того, протягом багатьох років часто є їх ведучою.

Кращі ролі: Юля («Піч на колесі» Н.Семенової),  Єлизавета із драми „Ярослав Мудрий” І.Кочерги, Маруся Чурай за однойменним романом у віршах Л.Костенко, Алкмена з міфу по-езопівськи „В цьому домі переночував Бог” Г.Фігейреду, Наталка з музичної комедії „Наталка Полтавка” І.Котляревського, Єлизавета з драми „Народжений під знаком Скорпіона” В.Савченка, Лаура з блюз-серенади „Скляний звіринець” Т.Уїльямса, Анжеліка з фарсу-балету „Мольєріда” (за творами Ж.-Б.Мольєра), Мірандоліна з однойменної комедії К.Гольдоні, Марія Стюарт («Королева Марія Стюарт») за В.Шіллером, Міс Америка в однойменній драмі В.Канівця,  Стелла Хоґенґартен («Татуйована троянда» Т.Уільямса),  Учителька естетики в комедії О.Галіна «Конкурс», Лулу («Джокер» Г.Запольської), Куку («Безіменна зірка» М.Себастіана) Донна Люсія («Тітонька Чарлі» за Б.Томасом ), Учителька («Пеппі» А.Ліндгрен), Циля («Наша кухня» А.Котляр), Зулейка («1 день із 1000 ночей А.Крима) та багато інших. У творчому доробку артистки більше 100 ролей.  Надзвичайно кумедний і колоритний образ придворної дівиці Літіфу створила артистка у мюзиклі «Мікадо» за творами О.Вишні, М.Хвильового.

Валерій Данилович Мойсеєнко народився у с.Дунаївці Хмельницької області. Після закінчення Харківського інституту мистецтв ім. І.Котляревського з 1981 року – актор театру ім. Т.Г.Шевченка. Артистом створено понад 70 яскравих образів, різнопланових за жанром та характером, найкращі роботи: Кушкін («Страсті по Торчалову» М.Воронова, Микола («Наталка Полтавка»І.Котляревського), Назар («Назар Стодоля» Т.Шевченка, Лукаш («Лісова Пісня»Л.Українки), Адвокат («Запороги») і  Дорошенко («Шалене кохання гетьмана») В.Веретенникова, Боні («Сільва» І.Кальмана); Закоханий («Автобус» С.Стратієва), Гарвей («А далі – тиша» В.Дельмар), Учитель Мірою «Безіменна зірка» М.Себастіана), Віталій («Чумаки» І.Карпенка-Карого), Олекса Бабич («Украдене щастя»І.Франка), Писар («Майська ніч» за М.Гоголем), Жорж («Милі дітки» Ф.Кампо), Полковник Чесні («Тітонька Чарлі» за Б.Томасом), Скорик («Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка) Дросельмайер («Лускунчик»), Моріц («Маріца» І.Кальмана), Копач («Сто тисяч» І.Карпенка-Карого), Урядник («Скрипаль на даху» Дж.Бока), Мікадо («Мікадо» за О.Вишнею), Режисер («Отрута не за адресою»), Начальник варти ( «1 день із 1000 ночей» А.Крима) та багато  інших.

За думкою критиків, в образі Назара Стодолі, створеного Мойсеєнко В.Д. об’єдналися душевна щирість, козацька відвага й ніжний романтизм.  Валерій Данилович вимогливий до себе. Постійно вдосконалює свою творчу майстерність, знаходиться у гарній фізичній формі.  Нагороджений різноманітними почесними грамотами і відзнаками.

Заслужена артистка України Валентина Олександрівна Сушко працювала ­у Дніпровському українському музично-драматичного театрі ім. Т.Г.Шевченка  із 1969 року. Сценічний доробок актриси – понад 100 оригінальних сценічних образів у виставах сучасного і класичного репертуару. Творчій манері артистки притаманні особлива драматична напруга, палкий темперамент, насичена динаміка внутрішнього життя. Актрисі завжди вдавалися образи сильних дієвих жінок, їх думки, почуття, мотиви поведінки актриса блискуче доводить до розуміння глядачів, незмінно викликаючи їх захоплення, співчуття, спонукаючи до роздумів над проблемою людського щастя та сенсу буття в цілому. Проте амплуа актриси рік у рік розширюється і відчувається тяжіння і до яскравої гострохарактерної форми. Лауреат  премії ім. А.Хорошуна за виконання ролі Матінки Кураж у однойменній виставі Б.Брехта (2003). Лауреат конкурсу читців ім. Л.Українки. Неодноразовий лауреат фестивалю «Січеславна»: за створення образу Раневської у виставі «Вишневий сад» А.П.Чехова; в номінації «краща роль другого плану» у виставах «Чумаки», «Все добре, що кінчається гаразд».

Найкращі ролі: Марина («Таке довге, довге літо» М.Зарудного), Кручиніна (“Без вини винні” О.Островського), Ніна (“Заради любові” Р.Галушко), Раневська (“Вишневий сад” А.Чехова), Хівря (“Сорочинський ярмарок” за М.Гоголем), Бобренчиха (“Маруся Чурай” Л.Костенко), Єлизавета (“Ваш хід, королево!” Л.Розумовської), Катерина (“Різдвяна ніч” за М.Гоголем), Матінка Кураж (“Матінка Кураж та її діти” Б.Брехта), донна Амалія (“Дім божевільних” Е.Скарпетти) Серафіна «Татуйована троянда» Т.Уільямса, удова Капулетті («Все добре, що кінчається гаразд» В.Шекспіра, княгиня Юліана Волапюк («Сільва» І.Кальмана»), Баба («Коза-дереза» Л.Кушкової), Памфіла («Діоген» Б.Рацера, В.Крнстантинова), Валентина («Отрута не за адресою» М.Коровкіна») та багато інших.

Знаковою для артистки стала головна  роль  Сари Бернар у драмі «Сміх лангусти» Дж. Марелла. режисера Сергія Чулкова.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ !

Проценко Марія Олександрівна, 1946 року народження, в 1966 р. закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж  за фахом актриса драматичного театру. Працювала актрисою у Львівському обласному драматичному театрі ім. Ю. Дрогобича, а з 1968 у Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театру ім. Т. Шевченка, зіграно майже сто різнопланових ролей, образи світової та української класики. Серед них: Катерина, Марина – Тараса Шевченка; Наймичка – Тобілевича; Леді Макбет Мценського повіту – Лєскова; Ангустіас, Дім Бернарди Альби – Г.Лорки, Ісмена «Антигона» Софокла та багато інших.

Тричі обиралась депутатом Бабушкінської райради, 12 років була членом обласної Ради профспілок, а  також головою профкому театру та ін.

25 років Проценко М.О. була відповідальним секретарем Дніпропетровського міжобласного відділення Національної Спілки театральних діячів України поєднуючи роботу в Дніпропетровському українському академічному театрі ім. Т. Шевченка. У 2014 р. Марію Проценко обрано Головою Правління ДМВ НСТДУ. За підтримкою місцевих рад проводить значні творчі та благодійні акції. Традиційними стали: благодійна акція для знедолених дітей та непрацюючих ветеранів у День Святого Миколая, міжнародний фестиваль “Класика сьогодні” у м. Кам’янському, всеукраїнський фестиваль пластичних театрів у м. Кривому Розі, відкритий фестиваль моно та камерних вистав «Віват Актор!». Всеукраїнський фестиваль патріотичних театрів «Миротворці», огляд молодої режисури, фестиваль-конкурс на вищу театральну нагороду Придніпров’я “Січеславна” та “Надія Січеславни”, конкурси професійних читців ім. Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка, організація та проведення майстер класів для підвищення професійної майстерності, перегляд та рецензування прем’єрних вистав. Нагороджена багатьма грамотами та подяками Міністерства культури України, Національної спілки  театральних діячів України, облдержадміністрації, облради та міської ради м. Дніпра. Нагороди: орден української православної церкви «Святого рівноапостольного  Великого князя Володимира Ш ступеню отримала у 2002 року. В 2005 році стала лауреатом конкурсу ”Кращий громадський діяч  “Придніпров’я”. 31 сiчня 2018 р. в Епархiї УПЦ Київського Патрiархату було почесно вручено Орден Святої великомучениці Варвари.

За останні три роки у театрі створила цикл моновистав. У червні 2015 року в Києві на XVII Міжнародному театральному фестивалі моновистав «ВІДЛУННЯ»  «За громадянську позицію» була нагороджена за роль у моновиставі «Я вам цей борг ніколи не залишу» за творами Л.Костенко, (реж.– Л.Кушкова). Спектакль тричі показано на всеукраїнському телеканалі «Культура». Авторська моновистава «Билась птахом змучена душа» за творами Т.Шевченка з успіхом іде на малій сцені театру, схвально оцінена критиками та глядачами. Окрім цього, типові, органічні, яскраві образи ПРОЦЕНКО М.О. створила на сцені театру за останні роки: Наймички у виставі-концерті «Бал» Лідії Кушкової, Хеновеви у  драмі «Дерева вмирають стоячи» А.Касони, 2017 р., Параски у комедії «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого, 2017 р.

У 2018 р. разом із режисером Л.Кушковою створила моновиставу «За надмірну любов» на малій сцені театру.

Кирильчатенко І.М. народився 20 жовтня 1974 року . Після закінчення Дніпропетровського театрально-художнього коледжу у 1996-97рр. — актор Дніпропетровського академічного муз.-драм. театру ім. Т.Шевченка.

У 2020 р. закінчив Дніпровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України .  Спеціальність: «Публічне управління та адміністрування «. Ступінь вищої освіти: магістр. Тема дисертації: «Удосконалення публічного управління в сфері культури» (на прикладі Дніпропетровської області).

У 1997-99 рр. – актор  центру «Дозвілля» при обласному цирку. У 1999-2001 актор, адміністратор дитячого комерційного театру «Чародій». У 2009 році повернувся до колективу театру ім. Т.Шевченка. У 2017 р. закінчив режисерське відділення Київського Національного університету культури і мистецтв.  Кирильчатенко І.М. вправно грає комедійні та характерні ролі: Лялькар і Лікар («Лускунчик» Е.Т.А. Гофмана), Змій («Котигорошко» А.Шияна), Син («Ромео і Жасмин О.Гавроша), Десяцький («Майська ніч» за Гоголем), Джин («Аладдін» Я.Стельмаха), Бас («За двома зайцями»), Собакін («Мікадо»), козак-гонець («Суд і сповідь» за Л.Костенко), Урядник («Скрипаль на даху»), Чиновник («Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого).   У 2013 році дебютував як сценарист і режисер концерту «А завтра була війна».  Виконавець головної ролі у драмі «Війни нема…є» за творами Б.Гуменюка. Шрамко у сатиричній комедії за В.Запекою «Пригоди «небравого» вояка Шрамка».

Кирильчатенко І.М. — депутат Індустріального районної ради  м. Дніпро. Учасник бойових дій, ветеран АТО на сході України  2014-2015 рр. Автор сценарію, режисер і ведучий патріотичного концерту «Ангели Тебе Оберігають (АТО)» 2016 року, який висувався громадською організацією «Дух нації» на здобуття Національної премії ім. Т.Шевченка. За особисті заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області нагороджений медаллю облради «25-та річниця незалежності України». Дипломант всеукраїнських театральних фестивалів «Миротворці» -2016 та «Art-Ukraine»-2017 («концерт АТО»). На фестивалі «Січеславна-2017» як автор і режисер концерту «АТО» нагороджений спеціальним дипломом «За громадянську патріотичну позицію» і цінним подарунком. Із вищезгаданим патріотичним концертом театр здійснив гастролі до багатьох міст країни, в тому числі  благодійні по Донецькій області, а саме: Маріуполь, Красногорівка, Мар’їнка, Вугледар, Авдіївка. Театральні критики і журналісти схвально висвітлюють творчість Кирильчатенка І.М.  в ЗМІ: «Театр плюс», «Наше місто», «Дніпро вечірній», місцеві та всеукраїнських каналах: «51-й», «11-й», «34-й», «5-й канал» та інтернет виданнях.

2017 року за вагомий внесок в підтримання бойового духу захисників державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне служіння Українському народові, зразкове виконання громадського обов’язку, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних сил України нагороджений медаллю міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України». 

Переможець театрального фестивалю «Січеславна-2019» та «Homo ludens-2019″м. Миколаїв у номінації «Краща чоловіча роль» у виставі «Війни нема…є» .

 

 

Після закінчення Дніпропетровської консерваторії по класу бандури,. була запрошена до театру для участі у концертах. Під керівництвом режесерів,  постійно працюючи над собою, розвивала свої вокальні та акторські здібності, почала отримувати  ролі у музичних і драматичних виставах. Амплуа актриси – лірична героїня. Також у складі тріо бандуристок «Лілея» виступає у концертах та виставах.

Основні ролі артистки: Уляна («Сватання на Гончарівці») Г.Квітки-Основ’яненка, Юлішка («Циган-прем’єр» І.Кальмана), Наталка («Наталка-Полтавака» І. Котляревського), Парася («Сорочинський ярмарок» за М.Гоголем), Русалка польова («Лісова пісня» Л.Українки), Квіткарка («Моя чарівна леді» Б.Шоу), Гюльчохра («Аршин мал алан» У. Гаджибекова), Лисичка («Коза-Дереза» Л.Кушкової), Сільва з однойменної оперети І.Кальмана, Панночка («Майська ніч» за М.Гоголем), Маріца («Маріца» І.Кальмана), Учителька («Пеппі Довгапачоха»), Хазяйка («Жив собі пес» В.Назарова, П.Маги)  та багато інших.

Вілен Романович Головко закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (курс професора Л.Олійника). Після інституту працював актором у Івано-Франківському муз.-драм. театрі ім. І.Франка  (1972-74рр.),  з 1974-76рр. – Дніпропетровський російський драматичний театр ім. М.Горького. У 1976 році запрошений до Норільського заполярного театру ім. Маяковського на посаду зам. директора з організації глядача. З 1977 – 1987рр. – директор Ачинського драматичного театру Красноярського краю. 1987р. – директор Черкаського муз.-драм. театру ім. Т.Шевченка.  У 90-х Знявся у ряді телефільмів Дніпропетровського творчого об’єднання «Воля»: Ляборд («Фермерські пригоди»), намісник («Йогана – жінка Хусова» Л.Українки, Іуда («На полі крові» Л.Українки) та ін.  (директор – В.Ковтуненко, реж. – Л.Кушкова). З 1995 -2007 рр. – актор Білого театру на основі музею ім. Ф.Достоєвського, м. Петербург. З 2007 року – актор, режисер, організатор глядача театру ім. Т.Шевченка. Режисер і сценограф вистави «Безіменна зірка» М.Себастіану, в якій виконує роль Ґрига.  Кращі ролі: «На полі крові» Л.Українки  (Іуда), «Діоген» Б.Рацера В.Константинова (Діоген), «Майська ніч» за М.Гоголем (Винокур), Опецьковський («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Пузир («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Виборний («Наталка Полтавка» І.Котляревського), Мультик («Вечір» О.Дударева), Віктор Забіла («Його сіятельство поет…» Г.Штоня, Граф Головко («БАЛ») Л.Кушкової,  Жорж («Милі Дітки»Ф.Кампо), Бальбоа «(Дерева вмирають стоячи» А.Касони та ін. Глибокий  аналіз ролей, сильний сценічний темперамент, хороший голосовий апарат сприяють актору створювати різнопланові самобутні характери.

Лауреат фестивалю ,присвяченому 140-річчю з дня народження Лесі Українки у м.Луцьк (вистави «На полі крові», «В катакомбах»). Самостійний творчі проекти: моновистави «У катакомбах» Л.Українки, сповідь поета «Повернення до раю» (2016 р.) за щоденниками і творами Т.Шевченка, з якими їздить не тільки по школах і Вузах Дніпропетровська, але й КИЄВА! У  2015 році всеукраїнський телеканал «Культура» випустив передачу за участю актора в рубриці «Особистості». У 2018 році підготував моновиставу «Старий і море» за твором Е.Хемінгуея, а  2020-му — «Де твій брат Авель?» Ю.Едліса.

 

Василь Петрушко. Народився 25 грудня 1989 року смт Просяна Покрівського р-ну Дніпроп. області. Працює у театрі з 2012 року після закінчення Дніпровського театрально-художнього коледжу. Основні ролі: Лаврін («Кайдашева сім’я»), Аладдін («Аладдін» Я.Стельмаха), Юрась Хмельницький («Шалене кохання гетьмана» В.Веретенникова), Степан («За двома зайцями» М.Старицького), Звіздар («Лускунчик» Е.Т.А. Гофмана), Поліцейський («Пеппі Довгапанчоха»), Вовк («Пан Коцький Л.Кушкової), Ронсдорф («Сільва»І.Кальмана), Кондуктор і Удря («Безіменна зірка»), Перелесник і Той, що греблі рве («Лісова пісня» Л.Українки), Борис («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М.Кропивницького), Микола («Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого), Міллер («Чорна комедія»), Коханець («Мікадо» О.Вишні), Вовчик («Зона» П.Ар’є), за яку отримав диплом на останньому фестивалі «Січеславна-2017» , Федір («Скрипаль на даху» Дж.Бока), Девіс («Вахтер» («Сторож») за Г.Пінтером), Бабакін («Отрута не за адресою») та ін.

 

 

Закінчила Дніпропетровське державне театральне училище (1965). За 45 років служби у Дніпропетровському музично-драматичному театрі ім. Т.Шевченка Тимошенко Любов Захарівна створила галерею образів лірико-драматичних героїнь у виставах різних за жанром: Уляна («Сватання на Гончарівці»), Галя («Майська ніч» М.Старицького), Аніта («Поцілунок Чаніти» Є.Шатуновського), Яринка «Друге весілля в Малинівці», Оленка «Голубі олені» О. Коломійця та інші. Виходила за рамки амплуа і проявила себе як комедійна та характерна актриса:  Прісінька «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка, Білосніжка «Білосніжка та сім гномів» за …. ,Вірка «Тил» М.Зарудного, Недоторка «Недоторка» Устінова, Куріпочка «Сорочинський ярмарок» за М.Гоголем, Королева «Країна сонячних зайчиків» В.Нестайка,   Хеновева(«Дерева вмирають стоячи» А.Касони), Баба Параска («Кайдашева сім’я «), Придворна дама («Лускунчик») та ін.

Тетяна Лоза. Народилася 25 серпня 1990 р. в с. Прядівка Царичанського р-ну Дніпропетровської області.

Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. У колективі з 2012 року. Ролі: Крістін («Милі дітки» Ф.Кампо), Химка («За двома зайцями» М.Старицького), Пеппі («Пеппі Довгапанчоха») за А.Ліндгрен, Коза-Дереза в однойменній казці Л.Кушкової,  Служниця Берта («Геда Ґаблер» Ібсена), Лисичка («Пан Коцький» Л.Кушкової), Піп-Бо («Мікадо» О.Вишні), Гюльджан («1 день із 1000 ночей» А.Крима), Оленка («Котигорошко» А.Шияна), Хава («Скрипаль на дах» Дж.Бока) та ін. Переможець фестивалю патріотичної пісні «Надія»-2016 р. Має красивий голос, виконує пісні у всіх концертах репертуару.

Вероніка Голованьова. Провідний майстер сцени.

Нар. 07.04.87 р. Працює в театрі з 2005 року після закінчення Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Член національної спілки театральних діячів з 2006 року.  Створила на сцені різнобарвні, колоритні образи: Рєпніна («БАЛ» Л.Кушкової), Гелена («Все добре, що кінчається гаразд» У.Шекспіра), Роза («Татуйована троянда» Т.Уільямса), Рода («А далі – тиша…» В.Дельмар),  Люська («Стережися лева» Я.Стельмаха), Стассі («Сільва» І.Кальмана), Рита («Новорічний єралаш» В.Шарика), Внучка, Зайчиха («Коза-дереза» Л.Кушкової), Мілена («Діоген» Б.Рацера, В.Константинова), Гелена («Шалене кохання гетьмана В.Веретенникова), Мілена («Діоген»), Стеха («Назар Стодоля» Т.Шевченка), Химка («За двома зайцями» М.Старицького), Оксана («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»)  М.Кропивницького), Гейша Юм-Юм («Мікадо» за О.Вишнею), Цейтл («Скрипаль на даху» Дж.Бока), Веснянка («В країні сонячних зайчиків» Я.Стельмаха), Мати у моновиставі («Свято слодкої лободи» Л.Степовички).

Війна у драмі «Війни нема є» Б.Гуменюка, роль Жаклін у комедії «Обережно – жінки!» А.Курейчика, Медсестра у сатиричній комедії «Пригоди «небравого» вояка Шрамка», Солоха в мюзиклі «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» за М.Гоголем

Ведуча концертів, нагороджена грамотами і подяками СТД, міста та області.

Провідний майстер сцени.

Народилася 07.01.78 у м. Дніпропетровськ. Після закінчення Дніпропетровського державного театрально-художнього коледжу (2000р.) працює у Дніпропетровському академічному музично-драматичному театрі ім. Т.Шевченка.  Характерна співуча ( актриса,  ведуча концертів у театрі, а також різних заходів  обласного значення. Пише сценарії до новорічних свят і має великий досвід роботи Снігуронькою в інтерактивних новорічних дійствах. Лауреат конкурсів читців ім. Т.Г.Шевченка та ін. Лауреат конкурсу «Боромля-2002». Бере активну участь у громадському житті міста. Закінчила Київський Національний університет кіно, театру та телебачення ім. І.К.Карпенка карого, спеціальність – режисер драматичного театру (2009 р.).

Кращі ролі: Лисичка («Операція «Мільйончик»»), Груня («Сорочин-ський ярмарок»), Тамара Михайлівна (Павлина («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Катя Волкова («Конкурс» О.Галіна), Польова русалка і Водяна русалка («Лісова пісня» Л.Українки), Лисичка («Коза-Дереза» Л.Кушкової), Гюльчохра («Аршин мал алан» У.Гаджибекова), Юзя («Дами і гусари» О.Фредро), Куку («Безіменна зірка» М.Себастіана), Жозефіна («Нові пригоди кота Леопольда» Б.Дмитрієва), Марина («Ромео і Жасмин» О.Гавроша), Русалка-відьма («Майська ніч» за М.Гоголем), Настя («За двома зайцями» М.Старицького), Зура («Милі дітки» Ф.Кампо), Катря («Доки сонце зійде роса очі виїсть» М.Кропивницького), Рузя («Свіччине весілля» І.Кочерги), Снігурка («Про що нашептала зірка» Валерії Воробйової, Віліна («Чарівник Смарагдового міста») та ін.  Педагог в дитячій театральній студії при театрі «Намистечко». Співавтор театралізованого концерту для дітей «Пригоди дракончика в Україні», 2018 року.  Має почесні грамоти та подяки від керівництва міста та області, НСТДУ.

Гаврикова Наталія ,06.11.1964 року народження, після закінчення Дніпропетровського Державного театрального училища (1987 р.) у 1987-89 рр. працювала у Вінницькому театрі ляльок. З 1991 року – актриса Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка.  Обдарована актриса лірико-комедійного спрямування. В багажі актриси чимало ролей з дитячих вистав. Кращі ролі: Прісінька («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Зарі Рач («Циган-прем’єр» І.Кальмана), Катерина («Доки сонце зійде – роса очі виїсть» М.Кропи-вницького, Сіра Миша («День народження кота Леопольда»Б.Дмитрієва), Ліда («Шлюб за оголошенням» В.Канівця), Саня («Брехня» В.Винниченка), Оленка («Котигорошко» А.Шияна), Варя («Вишневий сад» за А.Чеховим), Юзя («Дами і гусари» А.Фредро), мадам Шанель («8 жінок» Р.Тома), Бегемотик («Країна сонячних зайчиків» Я.Стельмаха), Секретарка («А далі – тиша»), Оксана («Майська ніч» за М.Гоголем), Жозефіна («Милі дітки» Ф.Кампо) та багато інших. Гаврикова Н. – прекрасний читець поезії. Лауреат регіонального конкурсу читців ім. Л.Українки (1999р.). Дипломант Всеукраїнського конкурсу читців ім. Лесі Українки (1999 р.). Лауреат регіонального відкритого фестивалю моно- та камерних вистав «Віват актор!» (2003р.) Має подяки міського голови до Дня театру (2000р.) .

Займається викладацькою діяльністю у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі (предмет – «Сценічна мова»).

Автор моновистави “Буду житии!» за творами Л.Українки. Викладач ДЮС «Намистечко» при театрі.

Артистка-вокалістка.

Народилася 16.09.81 у с.Нижній-Ольчедаїв Вінницької області. Закінчила Дніпропетровське музичне училище ім. М.І.Глінки, клас бандури, 2001р..  Переможець Дніпропетровського конкурсу виконавців на народних інструментах (1999, 2000). Нагороджена дипломом I ступеня за перемогу у межрегіональному конкурсі виконавців на народних інструментах студентів муз.училищ (м. Полтава, 2001р.) Дипломант II творчого огляду-конкурсу авторів родини Івана та Марусі Гнип журналу «Борисфен» в номінації «Театр» (2010р.)

З  2001 року – артистка-вокалістка Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка. Учасниця тріо бандуристок. Маючи чудовий голос, (меццо сопрано)  активно бере участь у театралізованих та міських концертах, виконуючи пісні як народні, так і сучасні, естрадні. Із великим  задоволенням юні глядачі співпереживають із Мавпочкою із казки Я.Стельмаха  «Стережися Лева» та Зайчихою «Заєць-вирвихвіст» Г.Піменова.  З 2004 року  грає драматичні ролі у виставах діючого репертуару: «Запороги» В.Веретенникова (Оксана),  оперета «Аршин мала лан» У.Гаджибекова (Телі), «Все добре, що кінчається гарад» У.Шекспіра (Діана) «8 жінок» Р.Тома (Сюзон), «Новосельці» («Мамаша») М.Кропивницького (Варя),  «Жив собі пес» Маги/Назарова (Злодюжка) , «Коза-Дереза» Л.Кушкової (Коза), Солоха («Вечори на хуторі поблизу Диканьки») , Маруся Чурай («Суд і сповідь») та багато інших. За роки роботи у театрі продемонструвала блискуче уміння перевтілюватися у різні персонажі, органічно передавати почуття і емоції.

 

ПРИЩЕПО Дмитро Олександрович народився 17.02.82 у с.м.т. Новотроїцьке  Херсонської області. Загальний стаж – 17 років. З 2004 року після закінчення Дніпропетровського театрально-художнього коледжу працює артистом драми. За період роботи проявив себе як дисциплінований актор, переважно комедійного жанру. Часто зайнятий у концертах (співак, гуморист). Бере активну участь у громадському житті міста. Переможець  «Конкурсу молодих конферансьє — 2006» (м. Дніпропетровськ). Лауреат конкурсу гумористів ім. О.Вишні, II місце (м.Суми).

Ролі: Сулейман («Аршин мал алан» У.Гаджибекова), солдат «Все добре, що кінчається гаразд» У.Шекспіра, Мандрівник («Стережися лева» Я.Стельмаха),  Лікар («А далі – тиша» В.Дельмар), Паску («Безіменна зірка» М.Себастіана), Рак-Неборак («Коза-дереза») Л.Кушкової, Левко («Майська ніч» за М.Гоголем), пес Чарлі («Ромео і Жасмин» О.Гавроша), Чарлі («Тітонька Чарлі» О.Фельцмана), Бобер («Білогорія ­– країна мрій»),  С.Петрова, Пес Чарлі («Ромео і Жасмин» О.Гавроша, Поліцейський («Пеппі Довгапанчоха»), Куртц («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Птючка («Маріца») Микола («Наталка Полтавка), Феррі («Сільва»), Хазяїн («Жив собі пес») В.Назарова та інші.

Провідний майстер сцени.

Корольова Яна Сергіївна, народилася 16 квітня 1988 року в місті Дніпропетровськ. У 1994-2003 навчалася у музичній школі, клас фортепіано. У 2008р. закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. Отримала диплом із відзнакою та вокальну спеціалізацію. Отримала вищу освіту в Національній Академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2011р.  Брала участь у вокальних конкурсах: Всеукраїнський дитячий фестиваль-конкурс класичної та камерної музики «Весняна Рапсодія», м.Київ, 2007р. ( дипломант). Шостий регіональний конкурс вокалістів «Музична Таврія» м.Херсон, 2007р. (номінант). У 2008-2009 займалась в театрі пантоміми. Має досвід роботи на телебаченні.

Із 2008 служить у Дніпровському академічному українському музично-драматичному театрі ім.Т.Г.Шевченка .

Задіяна майже у всіх виставах репертуару, амплуа — героїня.

Ролі:  Надія («Заграва» В.Веретенникова), Зося  («Дами і гусари» А.Фредро), Зайчиха «Коза дереза» Л.Кушкової,  Катерина (» Бал» Л.Кушкової), Марі («Лускунчик» Е.Т.А.Гофмана), Жасмин («Ромео і Жасмин» О.Гавроша), Кітті («Тітонька Чарлі» О.Фельцмана, Дездемона («Історія Отелло» Л.Іцелєва), Соня («Хазяїн» І.Карпенка-Карого), Галя («Майська ніч» за М.Гоголем),  Нана («Білогорія – країна мрій» С.Петрова), Прісінька («Шельменко-денщик»), Уляна («Сватання на Гончарівці»  Г.Квітки-Основ’яненка), Ліза («Маріца» І.Кальмана), Мелашка («Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького), Принцеса («Аладдін» Я.Стельмаха), Галя («За двома зайцями» М.Старицького), Аніка («Пеппі Довгапанчоха» за А.Ліндгрен), Ганна Закревська («Його сіятельсвто поет…» Г.Штоня), Керол і Клея («Чорна комедія» П.Шеффера), Лисичка(«Пан Коцький»Л.Кушкової), Ведуча і солістка концерту «Світові кінохіти», Марися («Мартин Боруля» (І.Карпенка-Карого), Корнелія («Нація» М.Матіос) , Годл («Скрипаль на даху» Дж.Бока), Гюльджан («1 день із 1000 ночей» А.Крима), Наречена і злодійка («Жив собі пес» В.Назарова/П.Маги), Оксана («Вечори на хуторі біля Диканьки»), Меланка («Свіччине весілля»).

КУСАКІНА Людмила Володимирівна народилася 06. 09. 1972 року в м. Дніпропетровськ. У 1988 р. закінчила музичну школу з класу бандури. У 1996 році закінчила Дніпропетровське педагогічне училище за спеціальністю «учитель музики і співу, музичний керівник». З 1995 року – артистка- вокалістка Дніпропетровського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка. У складі тріо бандуристок «Лілея» виступає у всіх концертних програмах та виставах репертуару. Актрисою створено безліч органічних різнобарвних образів. Кращі ролі: Кармела («Дім божевільних»), Учениця («Моя чарівна  леді» Ф.Лоу),  Перша дівчина («Украдене щастя» І.Франка), Асія («Аршин мал алан» У.Гаджибекова), Хлопець-музикант («Назар Стодоля» Т.Шевченка), пані Газуль («Репетиція в театрі злочину»), Катя Волкова («Конкурс» О.Галіна), Віка («Наречений без посагу» Л.Розумовської), Килина («Майська ніч» за М.Гоголем), Енні («Тітонька Чарлі за Б.Томасом), Мотря («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Текля («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М.Кропивницького), Циганка («Маріца» І.Кальмана), Наталка («За двома зайцями М.Старицького»), І потерча («Лісова пісня» Л.Українки), Секретарка («Дерева вмирають стоячи» А.Касони), Пітіфу («Мікадо» О. Вишні) та ін. Вдало перевтілюється і в казкових персонажів: Зайченя Люська («Стережися лева»), Буратіно («Пригоди Буратіно» О.Толстого), Лисиця («Коза-дереза»  і « Пан Коцький» Л.Кушкової), Ромашка («Барвінок»), Мишеня («Кіт Леопольд» А.Хайта) та інші.


Олійник В.В. народився 23 червня 1983 р. у м. Запоріжжя. Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж (2003 р.), отримав фах актора драматичного театру за спеціалізацією „Артист розмовного жанру”. Лауреат Всеукраїнського конкурсу читців ім. Т.Г.Шевченка. Випускник Харківського інституту мистецтв ім. І.П.Котляревського (актор театру і кіно, курс педагога Литка А.Я.). Випускник Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого (спеціальність «Організація театральної справи»).

З березня 2003 р. – актор Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.

За час роботи Олійник В.В. виявив високий творчий потенціал, хороші організаторські здібності. Олійнику В.В. притаманні цілеспрямованість у досягненні цілей, глибоке занурення у творчі проблеми. Постійно самовдосконалюючись, наполегливо працюючи над підвищенням професійного рівня, Олійник В.В. створив ряд цікавих образів: Ведмідь («Коза-дереза» Л.Кушкової), Бертрам («Все добре, що кінчається гаразд» В.Шекспіра, Єлисей («Новосельці» («Мамаша» М.Кропивницького), Удря («Безіменна зірка» М.Себастіана), Креонт («Діоген» Б.Рацера, В Константи нова), кіт («Ромео і Жасмин» О.Гавроша, Джек Чесні («Тітонька Чарлі» О.Фельцмана) та ін..  Відповідальний, Слава («Зона») П.Ар’є та ін. вимогливий до себе та інших.  Гарольд («Чорна комедія» Шеффера), Астон («Вахтер» Г.Пінтера), Лідер («Вечори на хуторі…»), Серж («Обрежно — жінки») та ін. Бере активну участь у житті театру, у культурно-мистецьких заходах міського та обласного значення.

Народився в 1986 році у місті Бережани Тернопільської області.  Закінчив Теребовлянське вище училище культури за спеціальністю «Народна художня творчість», 2006р. і Київський національний університет культури і мистецтв, 2010р. (бакалавр театрального мистецтва). Постійно самовдосконалюючись, наполегливо працюючи над підвищенням професійного рівня, Безкоровайний Я.М. створив цікаві образи: Хома («По щучому велінню» ), Фріц («Лускунчик» ), Куць («Лісова пісня» ), Жебрак («Дерева вмирають стоячи»), Трохим («Мартин Боруля» ), Стецько («Сватання на Гончарівці»), Зозуля («Хазяїн»), Селянин («Безіменна зірка»)  та ін.

Успішними і самобутніми для артиста стали ролі Тараса Шевченка у драмі «Його сіятельство поет» , Міка («Вахтер» ), Ходжі Насреддіна («1 день із 1000 ночей»), Мотла («Скрипаль на даху»), Тадлоса («Війни нема …є» ), Коляя («Нація»), Томмі («Пеппі Довгапанчоха»), Чорта («Вечори на зуторі…»за Гоголем та ін.

Сергій ГОРДЕЛЬЯНОВ народився у 1982 році в м. Дніпропетровськ. Після закінчення Дніпропетровського державного театрально-художнього коледжу(2004р.) працює артистом драми у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка. Актору добре вдаються характерні та комедійні ролі. Навіть у невеликому епізоді актор може проявити свій талант і викликати  емоції у глядача. Ролі: Олексій («Сватання на Гончарівці» Гр. Квітки-Основ’яненка), Віртуоз («Автобус» Стратієва), Кобзарь («Маруся Чурай» Л.Костенко, Мурза («Запороги» В.Веретенникова), Веллі («Аршин мал алан») У. Гаджибекова, Яків («Новосельці» М.Кропивницького), 2-й дворянин («Все добре, що кінчається гаразд» У.Шекспіра), Ведмідь («Коза-Дереза Л.Кушкової), адвокат («Сільва» І.Кальмана) Савка («Майська ніч» за М. Гоголем), Монтяну («Історія Отелло» Л.Іцелєва), Поварьонков («Доки сонце зійде, роса очі виїсть»), Опецьковський («Шельменко-денщик»), Поліцейський («Пеппі Довгапанчоха»),  Міліціонер («Зона»), Яким («Безіменна зірка»), Пацюк («Вечори на хуторі…») та багато інших.

Артист-вокаліст. Закінчив Дніпропетровську консерваторію ім. М.Глінки.  Ролі: Петро («Наталка Полтавка»), Олексій («Сватання на Гончарівці»), Гуслія («1 день із 1000 ночей» ), Гусар («Піросмані») , Вакула («Вечори на хуторі поблизу Диканьки»), Гриць («Суд і сповіль»), Скворцов («Шельменко-денщик), Лаврін («Кайдашева сім’я»), Біжу-не набіжуся («Котигорошко»), Залізний дроворуб («Чарівник Смарагдового міста»), Зупан («Маріца») та ін.

Іван Кочерга

(1881-1952)

 

СВІЧЧИНЕ ВЕСІЛЛЯ

Історична драма на 2 дії

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України
Юрій Кочевенко (Київ)

Художник – Олексій  Вакарчук (Київ)

Балетмейстер – заслужений діяч мистецтв України Олексій Коваленко

 

У головних ролях: нар. арт. Віктор Гунькін (Князь Ольшанський), Василь Крачковський (Війт), Григорій Маслюк (Комендант замку); заслужені артисти України:  Ірина Медяник (Гільда), Володимир Бережницький (Писар); артисти Ігор Томілов (Воєвода), Максим Кузнецов, Василь Петрушко (Іван Свічка),  Яна Корольова (Меланка), Олексій Коваленко (Охоронець).

 

Вистава  за відомою п’єсою українського класика Івана Кочерги. Історія про шалене і трагічне кохання зброяра Івана Свічки та Меланки, що сталася у Києві у далекому XVІ столітті.

 «Коли я випадково натрапив на мотив «заборони свiтла», мотив, що й послужив темою для цiєї драми, мене захопила в ньому можливiсть змалювати барвисту картину суто мiського життя i соцiальної боротьби в стародавньому мiстi, а на цьому мальовничому тлi створити узагальнений образ боротьби України за свою волю i самобутню культуру… Не буде великим порушенням художньої правди, коли припустити, що, не бачачи пуття в дванадцятирiчних скаргах великим князям, київськi ремiсники i городяни не витримали й активно запротестували проти знущання… Такий поетичний мотив, як заборона свiтла в цiлому мiстi, дає дорогоцiнну змогу змалювати стародавнє цехове ремiсниче життя, показати це життя не статично, а в процесi боротьби з феодалами за мiськi привiлеї i права».

                                                                                                 Іван Кочерга
(із передмови до п’єси)

Тривалість вистави 2 год. 35 хв.

Василь Петрушко (Свічка), Яна Корольова (Меланка)
З.а.У. Володимир Бережницький (Писар), н.аУ. Гр.Маслюк (Кезгайло), з.д.м.У. Олексій Коваленко (Охоронець), Ігор Томілов
н.а.У. Василь Крачковський (Війт), Олексій Коваленко (Кат)
Сцена з вистави
Сцена з вистави
Сцена з вистави

з.а.У. Ірина Медяник (Гільда), Галина Самара (Рузя)

фото Віктора Шевченка

ДIЙОВI ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

 

Автор – Володимир Носко

В о є в о д а Київський – нар. арт. Укр. Михайло Чернявський

Ігор Томілов

Г i л ь д а, його дружина – засл. арт. Укр. Ірина Медяник

засл. арт. Укр. Оксана Петровська
К н я з ь  О л ь ш а н с ь к и й, каштелян – нар. арт. Укр. Віктор Гунькін

I в а н  С в i ч к а, зброяр – Максим Кузнецов

Василь Петрушко

М е л а н к а, дiвчина – Яна Корольова

 

Ш а в у л а, вiйт Київський – нар. арт. Укр. Василь Крачковський

К о з е л i у с, писар – засл. арт. Укр. Володимир Бережницький

П е р е д е р i й, слiпий золотар – засл. арт. України Вілен Головко

Ч i п, кожум’яка – Прищепо Дмитро,

К о л я н д р а, кравець – Влад Олійник

Православний священик – Володимир Кравченко

Т е т я н а – Ольга Радочинська

П р i с я – Людмила Кусакіна,

К м i т и ч, зем’янин звенигородський – засл. арт. Укр. Валерій Мойсеєнко

К е з г а й л о, рицар, комендант замку – нар. арт. Укр. Григорій Маслюк

Сергій Гордельянов

 

Р у з я, його дружина – Олена Завгородня,

Галина Самара

Ф л о р i а н, джура. – Олег Пилипенко

Охоронець  – засл. діяч мистецтв України Олексій Коваленко,

засл. арт. Укр. Олександр Благодарний

 

У л ь р i к а, служниця –  засл. арт. Укр. Неля Ніколаєва

 

 

Цеховики, лицарі, вартові – артисти драми та балету

СУД І СПОВІДЬ

за романом у віршах

« МАРУСЯ ЧУРАЙ »

Поетична драма на 1 дію

Постановка і сценографія народної артистки України Лідії Кушкової

У головних ролях: Світлана Сушко, засл. арт. України, Олена Завгородня, Василь Петрушко, Максим Кузнецов.

У ролях: нар. арт. України Василь Крачковський, Лідія Кушкова, Григорій Маслюк; засл. артисти України Оксана Петровська, Володимир Бережницький, Вілен Головко, Наталя Тафі, Ірина Медяник, Марія Проценко; артисти Володимир Носко, Влад Олійник, Володимир Кравченко, Дмитро Прищепо, Ігор Кириль-чатенко та ін.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» знаменитої сучасносмної української поетеси Ліни Костенко – один із визначних творів української літератури кінця минулого століття, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних змагань минувшини, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України. У виставі замальовується  історія кохання і трагічні долі людей, які жили в період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.   Перед судом постає легендарна народна авторка пісень – Маруся Чурай, яка кохала  Гриця, але почуття, на жаль, тривали не вічно, адже парубкові та його родині було вигідніше породичатися із багатшою сім’єю.

Тривалість вистави 1 год. 20 хв.

 

Фото В.Шевченка

Фото LV, він же Stierlitz, він же С.Левченко

Дійові особи та виконавці:

 

Оповідач – нар. арт. Укр. Лідія Кушкова

Маруся Чурай – Олена Завгородня

Чураїха, мати її – засл. арт. Укр. Оксана Петровська

Гриць – Максим  Кузнецов

Василь Петрушко

Бобренчиха, його мати – засл. арт. Укр. Неля Ніколаєва,

засл. арт. Укр. Наталя Тафі

Галя, наречена Гриця – Наталя  Гаврикова,
Галина Самара

Мартин Пушкар, полковник – нар. арт. Укр. Василь Крачковський

Суддя – засл. арт. Укр.  Володимир Бережницький,

засл. арт. Укр.  Вілен Головко

Семен Горбань, війт – Володимир Носко

Іван Іскра, козак – засл. арт. Укр. Валерій Мойсеєнко

Параска Демиха – засл. прац. культ. Укр. Марія Проценко,

Фесько, дозорець – нар. арт. Укр. Григорій Маслюк

Яким Шибилист – Володимир Кравченко

Козак-посланець – Ігор Кирильчатенко

Лесько Черкес – Дмитро Прищепо

Семен Капканчик – Влад Олійник

Ящиха – засл. арт. Укр. Ірина Медяник

Таця Кисломедка – Людмила Кусакіна

Род. 14 марта 1958 г., Пермь.

В 1981 году окончил ГИТИС (курс А.Гончарова).

Играл в Театре им. В.Маяковского (1978-81), Волгоградском драматическом театре (1981-82), Пермском драматическом театре (1982-85), Ферганском русском драматическом театре (1985-88).

С 1989 года — солист Государственного Ансамбля фольклорной музыки п/у В.Назарова, который в 2002 году был преобразован в Государственный музыкальный театр национального искусства под управлением Назарова.

С 1997 по 2004 гг. — актер Московского театра «Бенефис» п/р А. Неровной.

Член Союза Театральных Деятелей.

На протяжении ряда лет принимает участие в озвучании фильмов, игр, мультфильмов и рекламы.

Выступал с песенными программами во Франции, Испании, США, Тунисе, Марокко, Болгарии, Польше, Италии, Монако, на Антильских островах, Индии и др.

Награды

Лауреат премии «Овация» за 2008 год.

Номинант премии «Золотая маска» 2005 года, в номинации «Мюзикл, оперетта» Лучшая мужская роль.

Приз «Лучший голос Лазурного побережья Франции» в октябре 1999 года.

Награжден медалью «За заслуги перед Отечеством». Указ Президента России № 283 от 6 марта 2011 года.

Спектакли

Театр им. Маяковского:

Волгоградский драматический театр:

Пермский драматический театр:

Ферганский русский драматический театр:

Театр «Бенефис»:

Музыкальный театр п/р В.Назарова:

Дніпровський національний театр ім. Т.Шевченка:

Тев’є («Скрипаль на даху»), Вовк («Жив собі пес»), Воєвода («Свіччине весілля»), Емір («1 день із 1000 ночей»), Аксакал («Піросмані»).

У 2019 році поставив казку «Чарівник смарагдового міста».

Фильмография

 

Народився у м. Дніпро. Закінчив Одеську державну консерваторію ім. Нежданової, а згодом Італійську державну консерваторію Дж. Верді, м. Мілан. За 14 років співав на на сценах театрів Дніпра, Одеси, Болонії, Каляьрі, Мантуї, Осаки, Франції, Ірландії, в італійському La Scala та Opera Tokyo. Створено більше 65 сценічних образів. Серед кращих ролей : Борис Годунов, Богдан Хмельницький, Князь Ігор, Рихолетто, Набукко, Яго, Мефістофель та ін.
У 2010 році, будучи провідним майстром сцени Донецької , отримав Державну Премію ім. Т.Г.Шевченка за оперу Вагнера «Летючий Голландець», головна роль.
У Дніпровському національному театрі ім. Т.Шевченка із 2019 року.

Ролі у даному театрі : Едвін («Сільва»), Олег («Отрута не за адресою»).

Оксана Олександрівна Божинська після закінчення Дніпропетровського театрально-художнього коледжу у 1996-2019 рр. працювала артисткою балету у даному театрі. Здобула вищу освіту – у 2016 році закінчила Бердянський державний педагогічний університет, спеціальність «хореографія», а у 2018 р. там же отримала ступінь магістра, хореограф-балетмейстр, викладач хореографічних дисциплін у ВНЗ.

Є викладачем дитячої студії при театрі «Намистечко».

В.Воробйова

вірші Л.Кушкової

 

ПРО ЩО НАШЕПТАЛА ЗІРКА
(за п’єсою «Подарунки Святого Миколая»)

Казка на 1 дію

Режисер – Лідія Кушкова, народна артистка України
Композитор – Юрій Бєднік,  засл. діяч мистецтв України
Художник – Володимир Миколюк
Хореографія — Оксана Божинська

Сучасна музична казка про пригоди школярки Маринки у ніч на святого Миколая, яка після зустрічі з різними  казковими персонажами дійшла висновку:

«По життю, щоб не блукати, треба в школі все вивчати.
Коли радять – треба чути , розумнішою щоб бути.
Щоб від вовка утікати, треба м’язи тренувати.
Щоб айфон собі придбати, треба не ледарювати !»

Тривалість вистави – 1 год.

Дата прем’єри – 19 грудня 2019 року

П’єса «Подарунки Святого Миколая» взята на сайті: казка.укр

Олег Олексишин (Онук)
Сніжинки (учні студії «Намистечко»)
Анна Мерінкова (Маринка)
Денис Жуков та Іван Карпович (Гарбузи), Володимир Кравченко (Св. Миколай)
Сергій Гордельянов (Омелько), Володимир Кравченко (Св. Миколай)
Наталія Гаврикова (Сова)
Олена Завгородня (Красуня), Анна Мерінкова (Маринка)
Пінгвінчики (учні студії «Намистечко»)
Людмила Кусакіна (Мара), Олена Завгородня (Красуня)

засл. арт. України  Володимир Бережницький (Дід Мороз)

Галина Самара (Снігурка), С.Гордельянов (Омелько)

Фото Stierlitz, він же LV, він же С.Левченко

О.Волков
Інсценізація А.Богачової
Переклад п’єси і віршів В.Шевченка

«ЧАРІВНИК СМАРАГДОВОГО МІСТА»

 

Режисер – Ігор Томілов
Художник – Володимир Миколюк
Художник по костюмах — Наталія Коцар
Композитор – засл. діяч мистецтв України Юрій Бєднік
Пластика – Олексій Клейменов

Пригоди дівчинки Еллі зі штату Канзас, яка разом із песиком Тотошкою випадково потрапляють до чарівної країни. Допомогти повернутися додому може тільки могутній і жахливий  чарівник Гудвін. Дорогою до нього Еллі потоваришує  із Страшилою, Залізним Дроворубом та Боягузливим Левом, які всі разом здолають труднощі на їхньому шляху.

Яскрава, музична, феєрична казка, яка буде цікавою дорослим і дітям, в якій багато несподіванок, наприклад, всі персонажі ходять по сцені, а добра Чарівниця Вілліна хоч невисоко, але  літає понад землею. Вистава вчить добру, тому, що дружити треба вміти, а ідея казки  така: людина тільки сама може домогтися того, чого дуже дуже хоче. І не треба чекати, що якийсь можновладний чарівник , якого щоб розгледіти,  треба одягти зелені окуляри, раптом зробить тебе щасливим, розумним, добрим і сміливим.

Дата прем’єри – 21 грудня 2019 року.

Фото Віктора Шевченка

Дійові особи та виконавці:

 

ЕЛЛІ – дівчинка зі штату Канзас – Анна Мерінкова,
Світлана Сушко, з.а.У.

ТОТОШКА, її песик – Ярослав Безкоровайний,
Олег Олексишин

ЗАЛІЗНИЙ ДРОВОРУБ – Володимир Носко,
Максим Кузнецов

СТРАШИЛО, опудало – Влад Олійник,
Дмитро Прищепо

ЛЕВ-БОЯГУЗ – Валерій Мойсеєнко, з.а.У.,
                          Сергій Гордельянов

ГУДВІН, чарівник Смарагдового міста – Василь Крачковський, н.а.У.,
                                                                   Віктор Гунькін Гунькін, н.а.У.

 

ВІЛЛІНА, добра чарівниця – Яна Корольова,
                                                Ольга Радочинська,
                                                 Галина Самара                        

ЛЮДОЖЕР – Григорій Маслюк, н.а.У.

ГІНГЕМА, зла чарівниця Блакитної країни – Неля Ніколаєва, з.а.У.,

Ірина Медяник, з.а.У.

БАСТИНДА – її сестра, зла чарівниця Фіолетової країни – Ірина Медяник, з.а.У.,

Олена Завгородня

ВОРОНА – Наталя Гаврикова, Людмила Кусакіна

ВАТАЖОК МАВП –  Василь Петрушко, Ігор Кирильчатенко

ЖУВУНИ та МІГУНИ – Ліза Капустіна та  артисти балету

Головний режисер театру із грудня 2019 року. Заслужений діяч мистецтв України. Член НСТДУ. Освіта:  Київський національний  університет культури і мистецтв , 2008р. —  магістр культурології, менеджер культури, педагог-психолог. Київський національний університет театру, кіно і телебачення, 2013 р. — спеціальність — реж. драм. театру . У 2012-2019 рр. — режисер-постановник Дніпродзержинського академічного театру ім. Л.Українки. Здійснював постановки у театрах Дніпра, Запоріжжя, Черкас. Взагалі поставлено близько 30 вистав і 20 концертів.

Лауреат театрального фестивалю Придніпров’я «Січеславна»:

1999 — «Надія Січеславни» в голмінації кращий молодий актор сезону
2013 — в номінації «Краща сценографія» у виставі «Білоксі-блюз» Н.Саймона
2014 — в номінації «Вистави, присвячені 200-річю від дня народження Т.Шевченка» за постановку балету-феєрії «Душа поета» за мотивами поеми Т.Шевченка «Сон».
2016 — «Кращий драматичний спектакль» за постановку комедії «Звідки беруться діти» за п’єсою А.Крима.
2017 — в ном. «Кращий музичний спектакль» за постановку муз.комедії «За двома зайцями» М.Старицького.
Лауреат XVІ Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», м. Херсон 2014. Номінація «Кращий акторський ансамбль» — спектакль «Білоксі-блюз» Н.Саймона.
Лауреат Дніпроп. обласного театрального фестивалю, присвяченого 200-річчю Т.Г.Шевченка, 2014 Перше місце за постановку «Душа поета» за мотивами поеми «Сон» Т.Шевченка.

102-й сезон

Мала сцена

М.Коцюбинський

Інсценізація В.Мойсеєнка

К А Т

(за оповіданням «Persona grata»)

Оптимістична трагедія  на 1 дію

Постановка, сценічне оформлення та виконання

заслуженого артиста України ВАЛЕРІЯ МОЙСЕЄНКА

 

Музичне оформлення засл. діяча мист. України ЮРІЯ БЄДНІКА

Пластика засл. діяча мист. України ОЛЕКСІЯ КОВАЛЕНКА

 

Уперше  в Україні !

У Дніпровському національному українському музично-драматичному театрі ім. Т.Шевченка поставлено моновиставу «Кат» за мотивами відомого психологічного оповідання класика М.Коцюбинського «Persona grata» (Особа бажана).

Лазарю, засудженому до страти за масові вбивства, в обмін на життя пропонують «посаду» ката і «шикарне життя» в одній із в’язниць.

Одного разу, граючи в карти, п’яний Лазар ставить козирем бубнову даму… і раптом пізнає в ній свою першу жертву…

Тривалість вистави – 1 год. 30 хв.

Фото Віктора Шевченка

МУЛЬТІЛЕНД

 

Музичний концерт для дітей 

У програмі музика з фільмів: «Пірати Карибського моря», «Хроніки Нарнії»,

З мультфільмів: «Аладдін», «Рататуй», «Холодне серце», «Сімпсони», «Шрек» та ін.

У виконанні естрадно-симфонічного оркестру

під керівництвом засл. діяча мист. України Юрія Бєдніка

КОНЦЕРТ ДО ДНЯ ЗАКОХАНИХ 

Сучасний театралізований концерт у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом засл. діячамистецтв України Юрія Бєдніка.

Балетмейстер – засл. діяч мистецтв України Олексій Коваленко.

У програмі: цікаві інтермедії, інтерактив, сучасні пісні різних  жанрів, танці, уривки з вистав.

У концерті беруть участь провідні майстри сцени і талановита молодь.

фото М.Сухопара

ПРИГОДИ «НЕБРАВОГО» ВОЯКА
(За творами В.Запеки)
Сучасна сатирична комедія на 1 дію

Інсценізація та постановка – заслужений діяч мистецтв України Олександр Варун
Художник – Марія Ткаченко

Дійові особи та виконавці:

ДОБРОВОЛЕЦЬ – Ігор КИРИЛЬЧАТЕНКО

МЕДСЕСТРА – Вероніка ГОЛОВАНЬОВА
Ганна МЕРІНКОВА

ПОРАНЕНИЙ – Ярослав БЕЗКОРОВАЙНИЙ
Олег ОЛЕКСИШИН

Війна ще не закінчилася, а вже про неї і написано, і сказано… Там герої, так герої. Там генерали тактично стратегічні. І солдати з великою точністю і ентузіазмом виконують накази. При цьому за своєю ініціативою гімн співають при виконанні цих цінних наказів, й ані кроку в бік від вказівок зверху. А ще солдати ці ситі, взуті, одягнені та у кожного є тепловізор. Про бронежилети взагалі не обговорюється – у всіх по два, а у відмінників підготовки – аж по три штуки відразу, восьмого класу захисту.

Театр знову повертається до теми, яка небайдужа кожному українцю та кожній сучасній людині світу – подіям на сході нашої держави. Але цього разу все йде шкереберть! Суцільне непорозуміння у військових буднях. Негеройский головний герой. Горілку іноді п’є, у військових картах погано тямить, та й сам незграбний, з пивним черевцем замість кубиків на могутньому торсі. З гімном в атаку не йде, голими руками гусениці танків на шматки не розриває. Ще й співати не вміє. Іншими словами – сором, а не герой. А вже про генералів наших доблесних що думає… Сором, а не думки.

А ось ця історія не про богатирів і стратегічно геніальних генералів наших. А про простого бухгалтера, вчителя і студента, оперного співака. Про тих, що на війну пішли добровольцями.
Унікальність виставі додає, що головну роль виконує актор, який свого часу приєднався до добровольчого руху та відомий у колі ветеранів за позивним «Артист».
Вся творча група вдячна «Спілбергу» (це позивний автора Віталія Запеки) з надією, що ця сатира невдовзі втратить свою актуальність, а також із міцною впевненістю у якнайшвидше відновлення миру та спокою в нашій державі.
Слава Україні !

Прем’єра 29 cічня, 2020 року



Фото Віктора Шевченка

Фото LV

А.Курейчик, переклад  В.Довжика

ОБЕРЕЖНО: ЖІНКИ!

французька комедія на 2 дії

Режисер – засл. діяч мистецтв України Юрій Кочевенко
Художник – Володимир Миколюк

В  ролях: засл. артистка України Неля Ніколаєва,  Влад Олійник, Олег Олексишин, Вероніка Голованьова, Галина Самара, Ольга Радочинська, Анна Мерінкова, Дмитро Прищепо, Сергій Гордельянов.

Відомий поет Євген Євтушенко якось в інтерв’ю Дмитру Гордону сказав: «Не дай Бог закохатися у двох жінок одноразово»!  А якщо їх не дві, а навіть, три, я у нашій комедії !? Такі різні за віком, характером, зовнішністю … Нелегко вибрати тільки  одну художнику Сержу, який мешкає у Парижі – місті контрастів.  Молоденька наївна студентка Лулу, ексцентрична барменша Жаклін, а, може, аристократка Марісабель? Вони не здогадуються про існування одна одної.  Та, коли карти розкриються, чи пробачать жінки невірному молодому ловеласу ?

Тривалість вистави — 2 год.

Влад Олійник (Серж), Вероніка Голованьова (Барменша)

Дмитро Прищепо (Охоронець), Галина Самара (Марісабель)

Влад Олійник (Серж), Анна Мерінкова (Лулу)

Вероніка Голованьова (Барменша)

Фото Віктора Шевченка

Онискевич Ольга  народилася у місті Дніпро.

Закінчила музичну школу №17 по класу естрадного вокалу та фортепіано. Має досвід співу в хорі та вокальному ансамблі, як класичному, так і естрадному.

У 2013-2014 роках працювала у Міському комунальному закладі— «пьтури «Вокально-хореографічний ансамбль «Юність Дніпра».

 

у 2016-му році закінчила Дніпровський театрально-художній колледж.

у 2016-2019 рр. служила в Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Ухраїнки, м. Кам’янське. Зіграла близько 25 ролей.

Брала участь у концертах театру, була ведучою на багатьох театральних та міських заходах.

Серед ролей: Маріца у однойменній опереті І.Кальмана, Розалінда («Летюча миша» І.Штрауса), Пепітта («Блез» К.Мане Анна («Украдене щастя») І.Франка, Королева («Спляча красуня»), Еліс Капет («Лев узимку» Дж.Голдмен), Морозиха («Дай серцю волю – заведе в неволю» М. Кропивницького), Олена Іванівна («Ведмідь» А.Чехова) та ін.

 

У театрі ім. Т.Шевченка із лютого 2020 року.

У трупі з 2019 року після закінчення ДТХК.

Олексишин Олег Володимирович, 1993 р.н. Закінчив ДТХК у 2015 р.
У трупі з 2019 року. Ролі: Онук («Про що нашептала зірка»), Серж («Обережно-жінки»)

Мала сцена  

           Юліу Едліс

(1929-2009)

переклад з російської Вілена Головка

ДЕ ТВІЙ БРАТ АВЕЛЬ?

монологи в одному акті

Сценічна редакція, постановка, сценографія, підбір музики та виконання –

заслужений артист України Вілен Головко

Драматург, прозаїк і кіносценарист Юліу Едліс свою першу п’єсу «Єдиний шлях» написав будучи учнем десятого класу середньої школи (спільно з Романом Чернявським). Дебютував у пресі в 1952 році, а першу п’єсу «Спокій нам тільки сниться» опублікував у 1955 році. Після заборони в Молдові вистави за п’єсою «Моє біле місто» (постановка 1959 року) у 1960 році переїхав з родиною до Москви. Юліу Едліс – автор численних п’єс, поставлених у різних театрах країни і за кордоном, серед яких «Аргонавти» (1962), «Крапля в морі» (1962), «Срібний бір» (1964), «Викликаються свідки» (1968), «Проїздом» (1969), «Серпень, початок літа» (1970), «Спрага над струмком» (1977), «Святвечір» (1988), «Нам цілий світ чужина» (1996), «Бульварний роман» (1997), «Віра. Надія. Любов »(2005), «Англійська рулетка або … мільйон за контрактом » (2007). Автор також  багатьох повістей і романів.


Після публікації у 1965 році п’єси «Де твій брат, Авель?» , що зазнала критики, Едлісу до 1977 року був закритий доступ до театральної сцени. Про цю п’єсу  Юліу  Едліс, якого критики називали сучасним Чеховим,  писав у передмові до книги «Вибране» : «Відрахування своєї літературної біографії я сам починаю тепер з «Авеля» , хоч він був написаний, коли мені було 36 років і була сьомою п’єсою , яка була поставлена на сцені. Саме в «Авелі» я заговорив своїм голосом».

У далекому 1965 році, в одному   в кафе одного курортного містечка випадково зустрілися два чоловіки, які  23 роки тому знаходилися в німецькому концтаборі на території України. Один із них не відразу впізнав іншого, точніше зробив вигляд, що не впізнав. Поступово між ними зав’язується не дуже приємний діалог стосовно їхнього минулого… А при чому тут Авель? – запитаєте ви. Пригадаємо біблійну історію про двох братів.  Каїн приніс в дар Богу від плодів землі, Авель же приніс в жертву первістків тварин свого стада. Каїн, розсердившись, що Бог віддав перевагу жертві Авеля, вбив свого брата. Коли Бог запитав його: «Де Авель, брат твій?» Він відповів: «Хіба я сторож братові моєму»? Бог карає Каїна прокляттям : «Ти будеш вигнанцем і бурлакою на землі», але при цьому мітить його «Каїновою печаткою», щоб ніхто його не вбив.

Хто ж кому Каїн, а хто Авель у цій моновиставі ? Відповідь на це та інші питання глядач отримає у фіналі…

Тривалість вистави – 1 год. 15 хв.

 

Садовий Іван Вікторович, 1990 р.н. Працює із 2019 року . Закінчив Київську національну музичну академію ім. П.Чайковського у 2017 році.