Дніпровський національний академічний український музично-драматичний театр ім.Т.Шевченка

25 лютого Дніпро разом з усією Україною буде відзначати 150-річчя від дня народження видатної української поетеси та письменниці Лесі Українки. На честь цієї важливої дати театр імені Шевченка представить глядачеві знакову виставу “Лісова пісня” в оновленому форматі та відновить виставу “В катакомбах”.

Символічно те, що театр Шевченка у рік заснування, у листопаді 1918-го, відкрив свій перший сезон якраз драмою-феєрією “Лісова пісня” геніальної Лесі Українки. Вистава народилася тоді у постановці режисера Михайла Тінського, який, до того ж, грав головну роль Лукаша. У виставі брали участь кращі виконавські сили трупи: Н.Дорошенко (Мавка), І.Замичковський (Лісовик), Г.Борисоглібська (Мати Лукаша), Л.Гаккебуш (Русалка польова), В.Кречет (Водяник), Г.Маринич (Куць) та ін.

У різні роки за творами Л.Українки в репертуарі театру ім.Т.Шевченка були також вистави: “Оргія”, Камінний господар” , “На полі крові”.

Ці та інші цікаві факти відкрив нам керівник літературно-драматургічної частини театру Віктор Шевченко. Віктор також розповів, що 2003 року вистава “Лісова пісня” вийшла у постановці його матері – легендарної актриси та режисера театру Шевченка, народної артистки України Лідії Кушкової, яка виконувала у виставі роль Долі.

«Лісова пісня» у постановці Л.Кушкової – дипломант фестивалю “Лесині джерела” у м. Новоград-Волинський 2008 року. Наступного року, в рамках підготовки відзначення 90-річчя від дня заснування нашого театру,  у приміщенні Національного театру ім. Франка (м.Київ) відбувся показ цієї вистави для столичного глядача. Про цю виставу неодноразово писали схвальні рецензії критики у місцевих та всеукраїнських газетах.

На жаль, Лідія Степанівна пішла з життя минулої осені, але її “Лісова пісня” живе та продовжує вражати глядача.

Одне з останніх фото Л.Кушкової не на сцені

– Лідія Кушкова протягом свого життя неодноразово зверталася до творчості Лесі Українки.  Драматична поема «Камінний господар» була обрана нею як дипломна робота для своїх студентів-випускників Дніпропетровського театрального училища другої половини 1980-х років. Згодом про цю роботу вийшла стаття у газеті під назвою «Усім відмінно!». На початку 1990-х на Дніпропетровському телебаченні як режисер вона зняла телефільм «Я в серці маю те, що не вмирає», присвячений творчості великої поетеси. У 2009 році вона поставила у театрі імені Шевченка виставу “На полі крові”. Але найбільше глядачеві припала до душі саме “Лісова пісня” – твір надзвичайної мовно-поетичної краси, художньої образності та життєвого змісту. Недаремно “Лісова пісня” в репертуарі вже 17 років. Співавторами вистави є художник Володимир Миколюк, художник по костюмах – Олена Процька, чарівну музику написала Валентина Мартинюк. Окрім  Олени Вербової та заслуженого артиста України Валерія Мойсеєнка, роль Мавки виконували: заслужена артистка України Світлана Сушко, Аліна Чорнодуб, роль Лукаша – Володимир Кравченко та Олександр Пасєка. Вже немає з нами нар. артиста України Василя Чечота (Дядько Лев), засл. артистів України Петра Кулика (Водяник), Людмили Бєлінської (Мати Лукаша), провідного майстра сцени Станіслава Дрожакова (Перелесник). Лідія Степанівна виконувала роль Долі. Вони Залишилися в нашій пам’яті та на світлині, зробленій на батьківщині Лесі Українки серед мальовничої природи.

м.Новоград-Волинський – батьківщина Лесі Українки. 2008-й рік

Оновлена класика
А зараз виставу можна буде побачити з оновленим складом молодих акторів, у виконанні яких “Лісова пісня” зазвучала по-новому.

– Для мене особисто твір “Лісова пісня” теж має особливе значення, – розповідає Віктор Шевченко. – Ми були зі старшим братом Сергієм на прем’єрі у грудні 2003 року. І чомусь саме ця прем’єра мами мені запам’яталася найбільше. До речі, під час навчання в Херсонському педінституті я зіграв роль Лукаша в уривку, який був показаний на сцені в актовій  залі до 125-річчя від Дня народження письменниці, в якій було не менше 300 осіб. Також це були перші ролі ( до “Лісової пісні” ) , надруковані мною у 2003 році для шевченківців, хоча тоді я ще не працював у театрі. Декілька копій ролей залишилося у мене з тих пір, ще на жовтуватому папері. Днями роздав їх молодим акторам, які вводяться у цю виставу, а саме: Олегу Олексишину (Лукаш), Вікторії Приліпко та Олександрі Івлюшкіній (Мавка), Ользі Онискевич, В.Голованьовый (Килина), Богдану Діденку (Водяник), Анні Мерінковій (Русалка Водяна), Марії Проценко (Доля) та ін. У виставі також беруть участь народні артисти України Василь Крачковський, Віктор Гунькін, Михайло Чернявський, Григорій Маслюк та інші провідні майстри сцени.

Після  прем’єри. Разом із учасниками вистави – голова облдержадміністрації В.Яцуба , начальник управління культури Т.Кравченко, директор театру нар. арт. України В.Ковтуненко. 2003-й рік.

Ювілейне повернення
Знаковою також стала вистава театру Шевченка “В катакомбах” за драматичною поемою Лесі Українки у постановці та виконанні заслуженого артиста України Вілена Головка.

– Вистава “В катакомбах” була мною поставлена до 140-річчя від дня народження Лесі Українки, – розповів нам Вілен Головко. – Вона була показана в театрі, університетах Києва, на фестивалі Лесі Українки у Луцьку, у 2012 році на фестивалі “Січеславна” вистава була відзначена жюрі, і мене нагородили дипломом за кращу чоловічу роль. За 6 років виставу було показано 63 рази і побачили її 8500 глядачів. Але у 2017 році, у зв’язку з появою моїх нових моновистав “Повернення до раю”, “Старий і море”, “Де твій брат, Авель?”, цю виставу я перестав показувати на сцені. Але майбутній 150-річний ювілей Лесі Українки мобілізував мене відновити показ цієї вистави у пам’ятні дні. Звичайно, трирічна перерва змусила мене переглянути багато чого у своїй роботі. Я не буду розповідати про що моя вистава, так як освічена людина знає цю поему, а хто не знає, може прийти і подивитися.

– Вілене Романовичу, що нового побачать та почують глядачі у цій виставі?

– Головне – це прискіпливий аналіз поведінки героїв і виявлення мотивів, що спонукають їх так себе поводити. Ремарки твору оживуть разом зі мною, і кожен глядач по-своєму зрозуміє чому раб Неофіт покидає християнську громаду і залишається наодинці, але не самотній. До речі, під час роботи по відновленню вистави мені приємно було співпрацювати зі студентами 3-го курсу кафедри образотворчого мистецтва та дизайну ДНУ, які прочитали поему і виготовили більше 10-ти цікавих театральних плакатів на тему вистави “В катакомбах”.

Оновлені вистави “В катакомбах” у театрі Шевченка можна побачити 23 та 24 лютого о 18:30. А  “Лісову пісню” – 25 лютого о 18:30.

Юлія Клименко (“Дніпро вечірній” 20.02.2021р.)