Історія театру


Творчий шлях першого державного драматичного театру України

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка засновано  1918 року в Києві як перший професійний театр України, який отримав статус державного згідно із законом уряду Української держави від 23 серпня 1918 року, про що свідчить «Державний вістник» №42,43 (ЦДАВО, фонд 2201, опис 1, справа 61, аркуші 37,40) і мав назву Державний драматичний театр України.
    history_derj_visnyk1918_thumb.jpg У 1919 році Державний драматичний театр було перейменовано у Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т.Г.Шевченка. У перші роки театром керували головний режисер О.Загаров та  І.Мар’яненко (директор театру).  У  20-ті роки у театрі служили корифеї:  А.Хорошун,  Г. Борисоглібська, С.Паньківський, Г.Мещерська, Ф.Левицький,  Л.Гаккебуш, М.Тінський, О.Сердюк, О.Смирнов, Г.Маринич, Є.Сидоренко, О.Зініна, І. Замичковський, К. Бережний та інші особистості. На афіші театру серед п’єс вітчизняної і зарубіжної класики були такі вистави: «Лісова пісня» Л.Українки, якою почав свою діяльність театр у листопаді 1918 року, «Гайдамаки» Т.Шевченка у постановці режисера Леся Курбаса, «Гріх», «Брехня», «Дисгармонія» В.Винниченка, «Ревізор» М.Гоголя, «Примари» Г.Ібсена, «Ткачі» Г.Гауптмана, «Мірандоліна» К.Гольдоні, «Тартюф» Ж.-Б.Мольєра.  У 1921-1926 рр. трупа успішно гастролює по Україні.
У 1927-1928 рр. театр переводиться до  м. Дніпропетровськ. У репертуарі  того часу твори української, російської та західноєвропейської класики, а також модерного напряму. У 30-х роках здійснювали постановки режисери: О.Дикий (Москва), І.Терентьєв (Ленінград), Г.Юра і К.Кошевський (Київ), М.Буторін, Л.Южанський, І.Микитенко, І.Юхименко, В.Галицький та інші.
    Під час Великої Вітчизняної війни дві концертні бригади на чолі з головним режисером І.Кобринським та народною артисткою України З. Хрукаловою дали більше 300 концертів на фронті.
У 1944 році театр повертається з евакуації до зруйнованого Дніпропетровська і продовжує свою роботу, збираючи аншлаги. Успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «Запорожець за Дунаєм» Г.Артемовського, «Майська ніч» М.Старицького,  «Трембіта» Ю.Мілютіна, «Вільний вітер» І.Дунаєвського. Багато з них не сходили з афіш протягом десятиліть. Театр гастролював  і за межами України, зокрема, виїжджав до Ленінграда (1946, 1956 рр.). Розквітали  самобутні особистості: режисери К.Капатський, Д.Лазуренко, О.Сумароков; актори Л.Задніпровський, М.Садовський, З.Хрукалова, В.Кам’янецький, С.Ващук, П.Масоха, М.Ільченко, І.Михлик, А.Білгород-ський,  О.Аведіков, А.Верменич, В.Овчаренко, Н.Мамай, Г.Козловська, Н.Горна, У.Калініченко, їхні послідовники - К.Карпенко, Л.Бондаренко та інші.
У 50-ті роки до трупи приєдналися випускники Дніпропетровського театрального училища,  а саме: С.Станкевич, Г.Березанська, А.Пуліна, В.Божко, А.Максимова, Л. Вершиніна.
Молоде покоління шестидесятників, таких як І.Казнадій (гол. реж. 1962-1967 рр.), артисти С.Мартинова, О.Петренко, Л.Стилик,  В.Баєнко, Л.Кушкова, В.Шевченко, Ю.Критенко, П.Кулик, пізніше - В.Чечот, М.Стороженко, Е.Воробйов, Л.Бєлінська, М.Постолака  органічно влилося до колективу шевченківців. Афіша поповнилася романтичними спектаклями: «Тарас Бульба» за М.Гоголем, «Марина» М.Зарудного, «Розсудіть нас люди» О. Андрєєва, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра,  «Фараони» О.Коломійця та інші.
Головними режисерами в 70-х роках  були І.Кобринський, В.Божко, О.Горбенко. На довгі роки шевченківцями стали актори: В.Курилов, Г.Босенко, О.Ситченко, М.Корольков, М.Постолака, Ж.Дмитренко Г.Маслюк, Л. Бєлінська, В.Сушко. До них приєдналася нова плеяда  випускників Київського державного театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого: В. Ковтуненко, М.Чернявський, В.Хроменко, С.Загородня.  У трупі з’явилися артистки М.Проценко, Н.Ніколаєва, Л.Чайка та ін.. Репертуар, окрім української  класики, складався із  п’єс   на тему Великої Вітчизняної війни, а саме: «Голубі олені» О.Коломійця, «Тил» М.Зарудного, «Хазяйка» М.Гараєвої у постановці режисера В.Сміяна, «Солдатська вдова» В.Анкілова (реж. А.Литко), «Берег» Ю.Бондарєва (реж. О.Горбенко) «Кравцов» О.Коломійця (реж. В.Божко). 
У 1979 році відбулася реконструкція театру за проектом архітекторів Є. Яшунського і В.Халявського. На фасаді театру скульптором Ю.Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок. Фасад 1979-2009 рр..jpg
На початку 80-х років режисери зверталися до внутрішнього світу героїв, виявляли причини знецінення моральних цінностей, досліджували проблеми духовних пошуків сучасника у виставах «Кафедра» В.Врублевської, «Енергійні люди» В.Шукшина,  «Піч на колесі» Н.Семенової, «Лавка» А.Гельмана (реж. О.Михайлов). Серед зарубіжної класики попитом у глядачів користувалися «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (реж. В.Сміян), «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х.Вуолійокі (реж. Гр.Богомаз-Бабій), «З коханням не жар-тують» П.Кальдерона, «Двоє на гойдалці» У.Гібсона, «Моя дорога Памела» Дж. Патрика (реж. О.Михайлов) та інші. Головними режисерами  80-х років   були А.Литко, А.Москаленко, М.Волошин. У трупі тих часів служили талановиті актори: Олександр Гончаров, Володимир Варламов, Олександра Копитіна, Віктор Головченко, Анатолій Шевченко, Іван Кривошапов, Нонна Іващенко, Роман Козирєв, Світлана Кузнєцова, Анатолій Кузьменко, В.Носов та інші.
У різні роки у театрі працювали директори: І.Насікан, О.Гришкін, В.Бруханський та інші; головні диригенти: О.Родинський, А.Батюк, І.Шмат, А.Мірзоян, Н.Нусбаум, Ю.Алєксєєв, В.Коритько, Ю.Кутєпов та інші; художники: Л.Скрипка, М.Корольов, В.Зюзін, Є.Пожар, І.Шулик, Л.Овсянникова, В.Козловський, А.Пеньковський, хореографи В.Грекова, В.Івлюшкін.
Після проголошення незалежності України у 90-х роках у репертуарі з’являються п'єси за творами  письменників, які за радянських часів були «persona non grata», напри-клад, драма «Маруся Чурай» за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також із виставою про життя історика Дмитра Яворницького «Народжений під знаком Скорпіона» В.Савченка. Спектакль «Мазепа – гетьман України» за Б.Лепким (постановка головного режисера театру, засл. діяча мистецтв України В.Божка) отримав міжнародну мистецьку премію ім. П.Орлика.
У 1993 році на приміщенні театру (з боку вулиці Всоскресенської) з'являються погруддя Г.Сковороди, І.Франка, Л.Українки, В.Винниченка та В.Стуса, створені скульптором К.Чеканьовим.  
1994 року директором-художнім керівником став шевченківець  -  народний артист України, кандидат мистецтвознавства, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня Валерій Ковтуненко, який за два десятиліття підняв театр на новий щабель, перетворив його на один із центрів духовного відродження української нації. 
Колектив театру отримував вищі нагороди на фестивалі Придніпров’я «Січеславна». Так, у 1998 році народний артист України Василь Чечот отримав ґран-прі «Січеславна» за роль Пузиря у комедії «Хазяїн» І.Карпенка-Карого, а в 2000 році – народний артист України Михайло Чернявський за роль Миколи у спектаклі «Украдене щастя» І.Франка у постановці головного режисера  засл. діяч мистецтв України А.Канцедайла. У 2001 році володарем ґран-прі «Січеславна» стала народна артистка України Л.Кушкова за свою моновиставу «Кайдашиха» за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». 

У перше десятиріччя  ХХІ ст.  світ побачили спектаклі головного режисера Анатолія Канцедайла, такі як «Автобус» О.Стратієва, «Стережися лева» Я.Стельмаха, «Новосельці» («Мамаша») М.Кропивницького, «Історія Отелло»Л.Іцелєва, «Ромео і Жасмин» О.Гавроша та інші. Успіх у глядача мали  роботи режисера Лідії Кушкової, наприклад: «Конкурс» О.Галіна, «Страсті за Торчаловим» М.Воронова, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Лісова пісня» Л.Українки, «Запороги» В.Веретенникова, «Сільва» І.Кальмана,  та інші. Вистави «Назар Стодоля» і «Хазяїн» (реж.А.Канцедайло) у 2003 р. побачили київські глядачі в приміщенні театру       ім. І.Франка, а у 2004 – виставу «Запороги», яка  була знята там  як телефільм.  Постановки цікавих вистав здійснювали також і запрошені режисери: Гр.Богомаз-Бабій, С.Чулков, Ю.Кочевенко та інші.
2004 року театр набув статусу академічного.
2005 року відбулась прем’єра оперети «Аршин мал алан» У. Гаджибекова (реж. Лідія Кушкова, гол. диригент – засл. діяч мистецтв України Ю.Кутєпов, худ. – І.Шулик, хореограф – В.Грекова), створена за підтримки Дніпропетровського відділення Ліги азербайджанців України. На прем’єрі був присутній посол Азербайджанської Республіки в Україні Талят Алієв. Вистава присвячена 120-й річниці з дня народження композитора Узеїра Гаджибекова.
До 192-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2006 році Л. Кушкова здійснила постановку вистави-концерту «Бал», присвяченої життю і творчості геніального поета.
Восени 2007 року шевченківці взяли участь у міжнародному театральному фестивалі «Кримський ковчег» з виставою «Джокер» Г.Запольської та у міжнародному фестивалі «Данапріс» (м. Запоріжжя) і отримали почесні відзнаки та дипломи.
Cьогодні театр очолюють: директор-художній керівник театру засл. арт. України Оксана Петровська, головний режисер – заслужений діяч мистецтв України Анатолій Канцедайло, режисер-постановник – нар. арт. України, лауреат премії ім. М.Заньковецької, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Лідія Кушкова, головний диригент – Юрій Бєднік,  зав. трупою – Раїса Постолака, заст. директора з організації глядача - Тетяна Сторожук.  
У театрі працюють високопрофесійні актори,  оркестр та балет. У  трупі – народні артисти України: режисер-постановник Лідія Кушкова, Василь Крачковський, Григорій Маслюк, Михайло Чернявський; заслужені артисти України: Наталя Тафі, Неля Ніколаєва, Володимир Бережницький, Віктор Гунькін, Ірина Медяник, Жанна Дмитренко, Валентина Сушко, Валерій Мойсеєнко, Оксана Петровська,Лариса Булдигіна, провідні майстри сцени: Вілен Головко, Ольга Радочинська та  інші артисти драми. Пішли із життя, залишивши по собі пам'ять і любов глядачів: артист і зам.директора Віктор Головченко, нар. арт. Укр. Василь Чечот, засл. арт. Укр. Петро Кулик, нар. арт. Укр. Анатолій Дудка, провідний майстер сцени Станіслав Дрожаков, балетмейстери В'ячеслав Івлюшкін, В.Грекова, які більше 30 років віддали служінню мистецтву.


   Шевченківці успішно   гастролюють Україною. Маршрути пролягли до  таких міст, як Бердянськ, Полтава, Нікополь, Кременчук, Горішні плавні, Кропивницьк, Черкаси, Одеса, міста Донецької області та багато ін. Восени 2013 року театр здійснив гастрольний тур по Тернопільській, Волинській та Рівненській областях.
Театр отримує нагороди на різноманітних  театральних фестивалях і конкурсах, таких як:  «Мельпомена Таврії» (м.Херсон), «Січеславна», «Віват актор !» (м.Дніпропетровськ), «Данапріс» (м.Запоріжжя), «Лесині джерела» ( м.Новоград-Волинський), «Відлуння» (Київ), "Homo Ludens"-2017 (м. Миколаїв), "АRT-UKRAINE-2017" та інші.
Репертуар театру сьогодні досить різноманітний – від класики до казок для дітей. Театр проводить просвітницьку та благодійну роботу.
У 2013 році театр відсвяткував свій 95-річний ювілей.
До 200-річчя великого поета, художника, філософа, політичного діяча Тараса Шевченка у березні 2014 року вийшла вистава "Його сіятельство поет" Г.Штоня.  Відбувся театральний фестиваль Придніпров'я "До 200-річчя Великого кобзаря". У фойє театру створено експозицію "Наша шевченкіана 1920-2014".
Восени 2015 року театр побував на гастролях  у Чехії та Польщі із виставами режисера Л.Кушкової "Майська ніч" і "Коза-Дереза". 
    Наприкінці 2016 року директором-художнім керівником театру призначено засл. арт. України Оксану Іванівну Петровську. 
   Театр постійно веде благодійну діяльність, даючи безкоштовні концерти та вистави у військових частинах, шпиталях, а також на Сході України.
    Навесні володарем Ґран-прі фестивалю "Січеславна-2017" став заслужений артист України Віктор Гунькін за виконання ролі Баби Прісі у виставі "Зона" П.Ар'є (реж. з.д.м.У. А.Канцедайло).

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Завліт театру

                                                                                            Віктор Шевченко

 

 

Эффективная реклама   |   Заказать сайт